Громадяни України, сім’я Нерідних (чоловік, жінка, дочка 17 років та син 13 років), переїхали до Кракова (Польща) на постійне місце проживання. Батьки вирішили, що сім’я повинна прийняти громадянство Польщі. Діти були проти рішення батьків і хотіли залишитися в Україні з бабусею. Дайте правову оцінку ситуації, спираючися на законодавство України.

Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону України "Про громадянство України" дитиною є особа віком до 18 років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Закону України "Про громадянство України" громадянство України припиняється, зокрема, внаслідок виходу з громадянства. У статті 18 цього Закону передбачено, що: якщо дитина виїхала разом із батьками на постійне проживання за кордон і батьки виходять із громадянства України, за клопотанням одного з батьків разом з батьками з громадянства України може вийти і дитина.

Разом із тим, відповідно до частини чотирнадцятої статті 18 цього ж Закону встановлено, що вихід із громадянства України дітей віком від 14 до 18 років може відбуватися лише за згодою таких дітей.

Таким чином, за клопотанням батьків 13-річний син може вийти з громадянства України. Натомість 17-річна дочка має право залишитися у громадянстві України, оскільки вона не надає згоди на вихід.

Коли людина влаштовується на роботу, її, зрозуміло, цікавитиме, скільки часу їй доведеться працювати. Боротьба за зменшення робочого часу тривала протягом кількох століть. Якщо в ХУІІ-ХУІІІ ст. робочий день, як правило, тривав 12-14 годин, то поступово його тривалість за вимогами працівників, а також завдяки підвищенню продуктивності праці зменшувалася. Нині в більшості країн світу тривалість робочого дня не перевищує 8 годин. Крім того, сьогодні в більшості держав визначають не тривалість робочого дня, а граничну тривалість робочого тижня.

Кодекс законів про працю України визначив, що максимальна тривалість робочого тижня для повнолітніх працівників становить 40 годин. Однак для неповнолітніх установлено зменшену тривалість робочого тижня. Для неповнолітніх у віці від 14 до 16 років робочий тиждень не може тривати більше 24 годин, а у віці від 16 до 18 років — 36 годин, якщо неповнолітній працює в період канікул чи вже не навчається. Якщо ж неповнолітній працює в період навчального року у вільний від навчання час, тривалість роботи зменшується вдвічі порівняно з наведеними цифрами.

Скорочення робочого часу — не єдина пільга, на яку мають право неповнолітні працівники. Кодекс законів про працю встановлює цілу низку норм, які сприяють збереженню здоров'я неповнолітніх.

КЗиП передбачає суттєві пільги щодо відпусток неповнолітніх працівників. Насамперед її тривалість більша — щорічна відпустка неповнолітнього працівника не може бути меншою ніж 31 день, до того ж вона надається в зручний для неповнолітнього час за його бажанням.

Стаття 192. Заборона залучати працівників молодших вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні

Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Стаття 194. Оплата праці працівників молодших вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи

Заробітна плата працівникам молодших вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується и такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємстві і на можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Объяснение: