Написать диалог на тему что лутше комп'ютерные игры или прогулка.

бред конечно но выбрать что то

як відомо, нещодавно ваш автор купив собі відеокарту. нарешті можна повноцінно використовувати свій персональний комп’ютер і бавитися у різні ігри, які воробус любить ще з часів царя марсело.

коли все запрацювало на повну силу, я одразу ж написав пост із проханням у виборі хороших комп’ютерних ігор.

у коментарях одразу ж люди почали писати про свої улюблені ігри. воробус звісно що прислухався до думки людей і у деякі з них вже навіть почав бавитися. часу би було побільше, бо робота є робота.

хоча, є деякі люди, що умудряються бавитися ігри і на робочому місці, але не будемо вже так сильно палити контору, хай бавляться.

у мене залишається час або зранку від 6 до 8 години, або ж пізно ввечері.

про що ми будемо говорити сьогодні?

при пораді ігор, один юнак мені сказав слова, цитую: «ігор, та навіщо тобі ці комп’ютерні ігри, йди краще погуляй, така хороша погода на вулиці».

дійсно, він сказав толкові речі, але що ж робити. це як тема, пам’ятаю писав – футбол чи дівчина.

і на футбол треба йти і з дівчиною погуляти треба. тоді пригадую було багацько коментарів по цьому питанню.

спробую поміркувати на тему комп’ютерних ігор та прогулянок на свіжому повітрі.

отже, чому комп’ютерні ігри?

нікуди не треба йти, ніхто тебе не буде чіпати, нікого не треба видзвонювати, плюс отримаєш великий заряд адреналіну. завалиш якогось іноземця, поїздиш на різних автівках. єдине що не добре, так це зір псується і витрачаєш багато часу, бо треба проходити різні місії.

чому варто йти гуляти?

погода – хороша, комп’ютерні ігри можна побавитися і в дощову погоду. якщо не бавився в ігри тривалий період часу, то можна і ще не побавитися. надворі світить сонечко, краще піти погуляти вечорами з дівчатками або як нема їх, то попити пивця з друзяками.

скільки того життя?

цілий день сидите за тими комп’ютерами. колись люди більше приділяли увагу один одному, а тепер як не робота на комп’ютері, то витрачання часу у соціальних мережах типу «кантакти», «однокласники» і так далі. а тут ще і комп’ютерні ігри. можна ж колись розвіртуалитися?

хоча, якщо робити підсумок статті, то у кожного своя думка по тій чи іншій темі. радити можна одне, а вийде все по-іншому.

а яка ваша думка, шановні користувачі блогу, краще побавитися у комп’ютерну гру чи піти

Объяснение:

Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.

Як хороше, як гарно навкруги і тобі, осінь, за цю красу!