Складіть розгорнуті роздуми: природу необхідно берегти,тому звичаї свого народу потрібно знати,тому

      людина-це частина природи. ми залежимо від неї, томі її треба оберігати.      ліс-це велика частина природи,тому що він дає нам кисень. щоб він не засмічувався потрібно його охороняти. природа дає нам кисень,житло,іжу. наприклад бджоли це теж вагома складова природи, бо вони забезпечують нас рослиною їжею,а отже і рослиноїдних тварин, і хижих.    оберігайте та охороняйте природу! бо ми залажимо від неї!                                       ми живемо у вік науково-технічного прогресу, у часи царювання могутності людського розуму і знань. вчені, здається, опанували вже всі, чи майже всі таємниці природи (принаймні, так думає багато з них), замахнулися, наприклад, навіть на таку суто божу справу, як штучне створення людини з певними якостями (клонування). могутні супердержави світу не тільки готові кинути виклик цілому світові, а чи самому богові, але й роблять це. інакше як пояснити те, що творять ці високорелігійні (як правило, християнські) держави з населенням тих країн, які попали до кола їх інтересів? прикладів тут безліч як з давньої, так і не дуже – історії. спостерігаємо це і зараз – напад на ірак всупереч рішенню оон не потребує особливих коментарів. здавалося б – чого, людино чи державо, чи, врешті-решт, людство, тобі ще треба? набирайся сил і живи по праву сильного - за законом природи виживає найсильніший. але чому ж в кінцевому результаті рано чи пізно з усіх цих великих потуг виходить, вибачте, пшик? розвалилися після більшого чи меншого розквіту всі супердержави та суперімперії минулого. можна впевнено стверджувати, що не омине ця доля і монстрів сьогодення. що ж це за сила, яка зводить нанівець дію дійсно давно відомого, дуже поширеного, достатньо науково обґрунтованого і надзвичайно ґрунтовно розрекламованого всіма змі принципу-закону – виживає найсильніший?   можна застосувати багато підходів та варіантів пояснень з приводу наведених проблем, але хочеться запропонувати читачу подивитися на це питання дещо нетрадиційно – з урахуванням особливостей, наприклад, ніби простої української звичаєвості, яка, на перший погляд, не має ніякого відношення до принципу “виживання найсильнішого”. 

Просить осінь зиму рано не приходити. гострий вітер гуляє по полю. стоїть ліс зажурений, і думу думає. у серце ці слова.