Твір на тему у науковому стилі про прикметник

    прикметник як частина мови прикметником називається частина мови, що виражає ознаку предмета і  відповідає напитання який? яка? яке? чий?   чия? чиє? наприклад: сміливий, щаслива, зелене, сестрин,батькова, братове.прикметники виражають: а) ознаки кольору (білий, бузковий);   б) розміру (широкий,малий); в) віку (старий, юний); г)  смаку (солоний, кислий); д) запаху (запашний, п'янкий); е) матеріалу (металевий, кришталевий); є) якості (твердий,  гнучкий); ж) приналежності(тещин, сватів); з) зовнішні прикмети (гарний, смаглявий); и) внутрішні властивості(добрий, милосердний); і) ознаки за відношенням до місця (сільський, обласний); ї)простору (далекий близький); й) часу (вечірній,  завтрашній) тощо.ознаку предмета прикметник може виражати безпосередньо (ніжний голос, тепла хвиля,широке поле) або через відношення  до інших предметів (полотняна скатертина -скатертина з полотна, бабусина казка - казка бабусі).морфологічні ознакиприкметник змінюється за , числами і відмінками, і ці його форми залежать відформ іменника, з яким прикметник узгоджується: струнк-ий юнак-0 - струнк-ого юнак-а,струнк-ої топол-і, струнк-і дівчат-а - струнк-их дівчат-0. рід, число, відмінок і  групавідмінювання прикметника є  його морфологічними ознаками.синтаксична рольу реченні прикметник виконує синтаксичну роль: 1) узгодженого означення :   тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою,понад віттям дерев та  й послався над ними  прозорою хмаркою. дубовий нестор дивитьсякрізь пальці на білі вальси радісних беріз; 2) іменної частини складеного присудка: яка важка у вічності хода.і все ждало. тишастояла якась неспокійна.світле безмежжя здавалось крихким.за характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчимиособливостями, прикметники поділяються на: 1)якісні;   2)відносні; 3)присвійні.  якісними називаються прикметники, які виражають такі ознаки предмета, що  можутьвиявлятися більшою або меншою мірою: кмітливий юнак - кмітлив-іший -  най-кмітлив-іший; добре серце - добріше -  най-добр-іше.відносними називаються прикметники, що виражають ознаку предмета за йоговідношенням до інших предметів, дій, обставин: бурштинове намисто, осінній день,сьогоднішній випадок, перелітніптахи.присвійними називаються прикметники, які  вказують на належність предмета кому-небудь і відпові на питання чий? чия? чиє? наприклад: мамина казка, батьків сміх,дівоче обличчя, ведмежий барліг.вживаючись у переносному значенні, відносні та присвійні прикметники можутьпереходити в розряд якісних. наприклад: золотий ланцюжок (відносний)  - золота душа(якісний); срібний перстень (відносний) - срібний голос (якісний); лебединий пух(відносний) - лебедина пісня (якісний); зміїна отрута (присвійний) - зміїнийхарактер(якісний).ступені порівняння прикметниківоскільки якісні прикметники виражають ознаки, що  можуть виявлятися більшою чименшою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий. кожен зі ступенів маєдві форми: просту і  складену.вищий ступінь порівняння вказує, що  в одному предметі ознака виявляється більшоюмірою, ніж в іншому.1. проста форма вищого ступеня порівння утворюється за суфіксів -іш, -ш: добрий -добр-іш-ий, милий - мил-іш-ий, довгий -  дов-ш-ий, міцний - міцн-іш-ий. у  деякихприкметниках при цьому можуть випадати суфікси --: тон-к-ий - тон-ш-ий

1)Д

2)Г

3)А

4)Д

5)Г

6)Б

7)А

8)Д

9)Г

10)Г