Треба скласти жартівливе оголошення

тим, хто вперше відкрив цю книгу, одразу впадає в очі незвичайна назва повісті — «людина». ця назва — не випадкова. цим почесним званням нагороджує о. кобилянська головну героїню своєї повісті. так, саме «почесним званням». адже далеко не всі мають право зватися цим словом. це право треба ще заробити. і той, хто зветься людиною, повинен виправдати цей високий титул своїми вчинками, своїми переконаннями, своїм способом життя.якою ж повинна бути справжня людина? що вкладає у значення цього слова ольга кобилянська? відповідь на це питання ми знайдемо, уважно прочитавши її повість.головна героїня повісті — молода дівчина олена, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. вона різко відрізняється від своїх ровесниць, від членів своєї родини та від усіх оточуючих, бо пропагує нові ідеї, нові погляди: «і слова: соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання робі». звичайно, ані родина, яка мала консервативні погляди, ані ровесниці, які читали лише сентиментальні романи, не могли зрозуміти її. і тут ми бачимо величезну внутрішню силу дівчини, яка не зрікається своїх переконань, незважаючи на те, що ніхто з оточуючих не розуміє і не підтримує її. це є однією з найголовніших ознак справжньої людини. людина кобилянської повинна мати власну точку зору та дотримуватись її попри все.таким є ще один герой повісті — стефан лієвич, молодий лікар, який привіз зі швейцарії нові погляди на суспільне життя, на місце жінки в ньому. він доводив, що майбутнє жінок — у їхніх руках, що освіта спрямує їх на нові шляхи: « зброя ї яка чиста, яка сильна, як варто по неї сягнути! се — знання, олено! » саме ця людина зрозуміла та підтримала героїню.але доля була немилосердною до дівчини. стефан помер. олена переносить і це горе, перемагає його, все ж залишаючись людиною, вільною та незалежною господаркою своєї долі.ще одне випробування ставить дівчині життя. заради врятування своєї родини вона змушена була вийти заміж не за покликом серця. це не є зрадою своїм ідеалам та життєвій позиції. адже олена робить це не заради себе. вона здатна, зносити будь-які злидні, але не здатна вона дивитись, як близькі їй люди. ми бачимо велику здатність до самопожертви і розуміємо, що олена, як ніхто інший, заслуговує зватися людиною, бо, як справжня людина, живе заради інших.олена втрачає фізичну свободу, але її духовний світ залишається вільним, вона залишається все тією ж людиною.отже, бути людиною — значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою, незламну, життєву позицію. і ще більшої поваги заслуговує така людина, яка залишилась нею після всіх життєвих іспитів.