як змінилося соціально-економічне життя населення західної укїраїни після приєднання цих територій до урср

Після приєднання західних територій України до УРСР внаслідок Другої світової війни та Ялтинської конференції 1945 року, соціально-економічне життя населення в цих регіонах пройшло через певні зміни. Деякі з них включають:

1. Колективізація сільського господарства: Схоже на процес, який відбувся в інших частинах УРСР, на західних територіях була проведена колективізація, що означало об'єднання сільських господарств у колгоспи та державні ферми. Це мало на меті збільшити продуктивність сільського господарства та підвищити виробництво продуктів харчування.

2. Промисловий розвиток: Приєднання західних територій до УРСР сприяло розвитку промисловості у цих регіонах. Були створені нові підприємства та заводи, що сприяло збільшенню виробництва та розвитку промислового сектору.

3. Колонізація і репатріація: Національний склад населення західних територій зазнав змін внаслідок колонізації, а також репатріації осіб, які поверталися після війни. Це спричинило демографічні зміни та культурну різноманітність у регіоні.

4. Розвиток інфраструктури: Уряд УРСР інвестував у розвиток інфраструктури західних територій, включаючи будівництво доріг, залізниць, шкіл, лікарень та інших суспільних об'єктів. Це сприяло поліпшенню доступу до освіти, медичних послуг та інших сфер громадського життя.

Важливо зауважити, що вплив приєднання західних територій до УРСР був складним і різноманітним, і його варто розглядати у контексті історичного та політичного розвитку регіону.

1)

политика умиротворения агрессоров заключалась в уступках агрессору. наверное, такая политика проводилась из-за страха перед агрессором или многие государства просто нашли в этом выгоду. нет, политий пацифизма назвать ее нельзя, потому что агрессор расжигал конфликт, и ему просто отдавали территорию, как ребенку конфету. пацифизм заключается в ненасильственном разрешении конфликта, а сдача территории – населие над населением этой территории.

2)

в 30е годы даже в европе было много разношерстных государств, которые имели собственные интересы и не хотели никому уступать. а если говорить о лиге наций, то это была весьма бесполезная организация. такая система могла появиться и были инициаторы ее проведения, но общего решения принято не было – в этом заключается проблема.

3)

роль в создании системы коллективной безопасности в европе была большой, потому что и был инициатором ее создания. и процесс был начат между азией (афганистан, турция), францией, италией, германией и так далее. но германия вышла, потом вышла польша, а потом германия стала агрессором.

4)

мюнхенские соглашения или сговор собирался по поводу присоединения чехословакии к германии. соглашение было без проблем подписано в 1938 году. в подписании соглашений участвовали великобритания, франция, германия, италия. роль соглашений была большой и показательной: 1) где представители от чехословакии? 2) подписана декларация о взаимном ненападении – то есть крупные игроки хотели откупиться мелкими игроками международных отношений, лишь бы избежать войны. плюс, соглашения можно рассматривать как попытку перекроить версальскую систему, и противостоять таким образом .  

5)

советско-германский пакт о ненападении был идентичным соглашением как и «мюнхенские соглашения». было ли это целесообразно? наверное, требовалось время для того, чтобы провести индустриализацию до конца, хотя объявление войны все равно было шоком. в последствии эти документы были нарушены.