У чому полягають схожі та відмінні риси у Середньовічі європейському та індійському?

Середньовічний період у Європі та Індії був періодом історії, коли в кожній з цих регіонів розвивалися свої унікальні особливості. Ось деякі схожі та відмінні риси середньовічної Європи та Індії:

Схожі риси:

Релігія: Як у Європі, так і в Індії в цей період відбувався вплив релігійних установ і вірувань. Християнство в Європі та індуїзм, буддизм та іслам в Індії впливали на культуру та суспільство.

Феодальна система: У Європі та Індії існувала феодальна система, в рамках якої влада та власність були розподілені між феодалами та селянами. Обидва регіони мали своїх феодалів та суспільні класи.

Відмінні риси:

Культурні впливи: Європейська середньовічна культура була сильно вплинута грецько-римською спадщиною та християнством. У Індії культура була сильно вплинута індуїзмом, буддизмом та мусульманською культурою.

Політичні системи: У Європі середньовіччя була поширена система феодального феодалізму та монархічних структур, тоді як в Індії була розповсюджена система раджів, султанатів та імперій.

Мови та література: У Європі розвивалися різні європейські мови та література, включаючи латину та національні мови. У Індії санскрит був основною мовою літератури, а також розвивалися регіональні мови та література.

Це лише кілька прикладів схожих та відмінних рис між середньовічною Європою та Індією. Загалом, обидва регіони мали свою унікальну історію, культуру та соціальні структури, які впливали на їхні схожості та відмінності.

Причинами війн було загострення релігійної боротьби між католиками і кальвіністами та ускладнення політичної ситуації у Франції на межі 50—60-х рр.

Французький уряд намагався проводити політику віротерпимості.

З метою досягнення компромісу між католиками і кальвіністами 1560 р. в Орлеані після 75-річної перерви було зібрано Генеральні штати. Але примирити ворогуючі сторони не пощастило. У 1562 р. було зроблено ще одну спробу досягти миру — опубліковано едикт (указ), за яким кальвіністи отримали право відкрито збиратися і здійснювати свої богослужіння, але тільки поза міськими мурами. За задумом прихильників політики віротерпимості це повинно було покращити ситуацію але вийшло навпаки: кальвіністи (які переважно були міщанами) вважали цей дозвіл образою, а в католиків ця поступка викликала роздратування. Через місяць і країні розпочалася громадянська війна.

Приводом до війни стало вбивство гугенотів у місті Вассі. Герцог Гіз у березні 1562 р., проїжджаючи зі своїм загоном через нього, напав на гугенотів, які зібралися відправляти богослужіння. Було вбито 23 чоловіки та майже 200 поранено. Католицький Париж зустрів Гіза як героя. Францію охопила війна.

Перші десять років не були особливо жорстокими. Обидва угруповання намагалися підкорити своєму впливові короля Карла IX (1560—1574 рр.). Мати короля Катерина Медічі, підступна й хитра, вміло маневрувала між католицьким і кальвіністським дворянськими угрупованнями, домагаючись послаблення їх у взаємній боротьбі. Вона не зупинялася перед отруєнням і вбивством своїх ворогів. Помітивши, що вождь гугенотів Коліньї мав вплив на Карла IX, Медічі вирішила усунути його руками герцога Гіза. Вона намовила католиків знищити всіх протестантських вождів, які зібралися в Парижі з нагоди весілля вождя гугенотів Генріха Бурбона з сестрою короля Маргаритою  24 серпня 1574 р., в день святого Варфоломія.

Объяснение: