Риси князя Святослава, які увіковічили літописці:

Згідно з літописами, Великий Князь Святослав мав могутню поставу, широкі плечі та голив голову, залишаючи на лобі невелике пасмо.Проте князь не був підступним і перед боєм посилав гінців до ворога, щоб вони підготувалися. Відмінною рисою характеру Святослава була його сутність воїнаЙого мало цікавили державні справи, його вела по життю війна, яка приносила славу та вигоду. Саме в цьому Святослав Хоробрий бачив сенс свого життя.

Князь Святослав Ігоревич — риси характеру, оцінка діяльності та його значення в історії

Умови формування особистості:

а)  вплив сімейного виховання; б) найближче оточення. А що ми знаємо про більшу частину життя невідомо коли народженого і невідомо ким вихованого Святослава: Нічого… Маловірогідно, щоб він постійно жив з матір’ю. Бо тоді б був вихований нею, християнкою, як відданий новій вірі. Одначе цього не сталося. І ми ніколи не довідаємося, як провів свої юні роки майбутній великий воїн-князь .[ 19; с. 60]

в) історичний час в якому формувалась особистість діяча. Святослав одержав владу з рук старіючої Ольги у важкий для Давньоруської держави час. Одвічна суперниця Русі Візантія прагнула підточити могутність північного сусіда. Уряд У Константинополі намагався відтіснити Київську Русь від Чорного моря, яке арабська географія тоді називала Руським. Візантійські політики силкувалися перешкодити давньоруській торгівлі з Півднем і Близьким Сходом. З цієї метою вони нацьковували незліченні орди печенігів на південно руські землі. А підштовхуваний імперією Хозарський каганат на кінець князювання Ольги наглухо зачинив гирла Волги й Дону для руських купців [18;с.55 ].

Велике значення в той час мала військова дружина князя, яка здійснювала збирання данини й судові функції. Верхівка дружини була панівним держави. За до дружини князь зміцнював свою владу над населенням [4; с. 40].

Шлях формування особистості історичного діяча:

а) його реакція на навколишню дійсність. Новгородський літопис: ” Пішов Святослав на хозарів. Почувши про це, хазари вийшли на зустріч із своїм князем-каганом і зійшлись битися, і в битві здолав Святослав хозарів і місто їх, Білу Вежу, взяв і переміг ясів і косогів”

Науці стало відомо про воєнну експедицію Русі проти Хозарії з твору Ібн Хаукаля. 358 р. за мусульманським літочисленням хіджрою (968/69р.н.е.) він побував на південному узбережжі Каспійського моря. Там, у місті Джурджан, зустрівся з силою біженців з Хозарії. Вони розповіли йому про нищівну поразку, якої зазнав каган від руського війська. Обидві столиці Хазарії (стара — Семендер і нова — Ітіль) були зруйновані й спалені русами, населення почасти загинуло, почасти розбіглося хто куди.. Є й свідоцтво інших арабських авторів, з яких виходить, що Хазарський каганат відтоді перестав існувати [18; с.57].

Очевидно у Святослава не запаморочилась голова від воєнних успіхів і він залишився реалістом у політиці: який сенс був у велетенський державі, якщо їй судилося б проіснувати якусь історичну мить! Відрізана від Русі, вона не змогла б стримати натиск сусідів. Тому руський князь і не спокусився в 966 р. завоюванням Болгарії .[19; с.64].

б) перші життєві кроки. Народився він на початку 30-х рр.. Х ст. 12-14- річним хлопчиком брав участь у походах матері проти древлян. [18; с.57].

Під час походу Ольги на древлян, “ коли зійшлися обидва війська для бою, Святослав метнув спис у древлян, і спис пролетів між вухами коня і вдарив йому в ногу, бо був Святослав ще дитиною. І сказали Свенельд і Асмуд (воєводи Ольжиного війська): “Князь уже розпочав, давайте і ми за князем” [19; с.61].

в) риси характеру. Відважний і палкий, прямолінійний і суворий, Святослав був насамперед князем-воїном. Грушевський називав його козаком на престолі, а його бурхливе князювання влучно описував як велику авантюру. Безперервно воюючи, Святослав полюбляв грандіозні й славетні справи.

Безперервно воюючи, Святослав полюбляв грандіозні й славетні справи. Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий іб життя віддзеркалювали поєднання європейського й азіатського начал [23; с.51 ].

“Прийшов Святослав до Переяславця, і зачинилися болгари в місті. І вийшли болгари на битву проти Святослава, і була січа велика, і стали перемагати болгари. І сказав Святослав своїм воїнам: ”Тут нам і вмерти! Стоятимемо ж мужньо, брати і дружино!” І до вечора переміг Святослав і взяв місто приступом. .[19; с.67]

Рассказ горького "старуха изергиль" повествует о трёх героях .два из низ противопоставлены друг другу .это ларра и данко .а старуха ? она к кому ближе ?   на мой взгляд ,ни к кому .она сама по себе и в   рассказе ,и в жизни .давайте разберёмся .   .в своём  рассказе   горький ставит важный для любого человека вопрос : в чём смысл жизни ? и своеобразно предлагает читателю самому сделать вывод .перед нами -   3 героя .старуха изергиль ,ларра и данко .чей путь для жизни выбрать ? ларра ? сын женщины и орла .он красив ,горд .самолюбив и жесток .придя к людям ,он захотел красивую девушку .она оттолкнула его .ларра убил её ("потому что ,мне показалось ,что меня оттолкнула она").люди племени наказали его одиночеством .не убили ,а прогнали .сначала он смеялся ,потом искал смерти ,а теперь превратился в тень и изергиль говорит : "вот как был наказан человек за гордость " а мы скажем по - другому? зачем он жил ? этот сильный ,смелый ,красивый юноша? кого он обогрел? кому ? кто   о нём заплакал? никто .жизнь прошла впустую тень - это нынешний образ ларры .царство теней - это символ смерти.он мёртв ,и уже много - много веков .жизнь эгоиста,нарцисса ,никому не принесшего счастья ? это идеал ? нет .я бы не хотела такого бессмертия.а сама изергиль? она цементирует собой все три части рассказа .что она ? как прошла её жизнь?   по мнению .автора ,тоже бессмысленно.но она любила героев ,подарив нам всем афоризм "в жизни есть место подвигу " .она тоже вроде как совершила подвиги : отомстила за пана ,казнённого врагами ,освободила своего возлюбленного ,убежала из гарема .но ради кого всё это было? только ради себя любимой .опять эгоизм .вроде бы она близка ларре   бессмысленностью существования и эгоизмом ,но она не делала зла .горький продолжает повествование  он говорит о данко и его горячем сердце .именно данко ,который вывел людей к свету ,который даровал своему народу счастье - только он прожил свою жизнь не впустую .так считает горький .более того ,он пожертвовал своей жизнью ради людей"       что я сделаю для людей! ? » – сильнее грома крикнул  данко.

и вдруг разорвал руками себе грудь и вырвал из неё своё сердце и высоко поднял её над головой.

 

«идём! »– крикнул данко и бросился вперёд на своё место, высоко держа горящее сердце и освещая им путь людям."  .

    они и не оценили его подвига .даже на горящее сердце кто - то осторожно наступил.( как бы чего не вышло)зато потомки помнят данко .его имя стало нарицательным .каждый хочет стать данко .но не каждому такое даётся .таким образом .по мнению горького ,настоящий смысл жизни не в заботе о себе ,не в гордости и   одиночестве ,а в служении   людям. а старуха изергиль имеет свою собственную .не похожую ни на чью другую .