Твір на тему "рятівна сила коханя із повісті Василя бикова""Альпійська балада"

Объяснение:

Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.

Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.

Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.

На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.

судьба обломова - это судьба многих дворян середины xix века. илья ильич обломов происходит из богатого дворянского рода. растили его в неге и заботе. в семье был культ еды и ничего неделанья. они, как и все помещики, жили за счет труда своих крепостных, то есть были иждивенцами. кто же мог вырасти в таких условиях? ленивый, самодовольный самодур. но обломов не такой. он вырос честным, умным, добрым. получил хорошее образование. в начале службы он полон прогрессивных идей и мечтаний. но в силу мягкости и кротости характера дальше мечтаний у него дело не идет. а получше узнав петербургских приятелей - волкова, пенкина и судьбинского, у которых духовные ценности заменяют карьера, светская суета, обломов, в характере которого есть безволие и лень, и вовсе решает бросить петербургскую жизнь. лучше лежать на диване, ничего не делать, но не жить в ущерб своему нравственному достоинству. конечно, можно добиться чинов и оставаться нравственным человеком, но это требует борьбы с самим собой и окружающими. а обломов ценит покой и не может бороться. лежит на диване, ест, спит, погружается в апатию.