Реферат по історії україни на тему фактори фізичного розвитку 7 класс

в  одних державах це відбулося раніше, в інших - дещо пізніше (в ії, наприклад, вершиною абсолютизму вважають єлизавету і (померла у 1603 у франції - людовіка xvi (помер у 1715 в росії -катерину ii (померла у 1796 окремі держави вимушені були пройти цей етап навіть у складі інших держав - так, польща не зуміла вберегти свою «шляхетську демократію», втратила незалежність і була у результаті трьох поділів розділена між австрією, росією та пруссією. нарешті, державний абсолютизм одних держав відрізнявся від абсолютистського режиму інших (тут досить порівняти ію та францію).чому так?

з  іншого боку, згадаймо горду заяву людовіка xvi: «держава - це я». цікаво побачити,  чим обернулося для держави і права європейських країн таке необмежене зосередження в одних руках усієї повноти виконавчої, законодавчої та судової влади? чи може абсолютизм, нехай навіть і найбільш «просвічений», вирішити усі проблеми своїх підданих, зробити державу не лише військово могутньою, але й багатою та процвітаючою? чого насправді вартий  аргумент монархістів усіх часів і народів про те, що: «король не зраджує»?

як зміни у державному устрої впливали на право цих країн?

передумови абсолютизму

абсолютизмом (від латинського absolut - необмежений, безумовний) називається абсолютна необмежена монархія, самодержавна влада. це форма правління, за котрої верховна влада повністю належить одній особі - монархові. в країнах західної європи абсолютні монархії в xv-xvi ст., вони приходять на зміну станово-представницької монархії. абсолютна монархія постає як арбітр між старим пануючим класом феодалів та буржуазією і як захисниця обох класів від революційного руху народних мас, які пі і феодальній, і капіталістичній експлуатації. буржуазія стає усе могутнішим в економічному відношенні класом, але все ж недостатньо міцним, щоб ставити питання про захоплення одноосібної влади. посилення позицій буржуазії пояснюється стрімким економічним прогресом у промисловості. поява водяних коліс, механічного дуття

в металурги, удосконалення ткацького верстата ведуть до укрупнення виробництва та розорення маси кустарних ремісників. міцна королівська влада стимулює економічний прогрес, що проходить в умовах активного і пасивного опору трудового люду. капіталізм в його ранніх проявах означав катастрофу для дрібних виробників у місті та на селі, основна маса населення перетворюється на пролетарів, тобто людей, позбавлених засобів і знарядь виробництва, отже, і засобів існування. мануфактури не могли відразу забезпечити працею усю масу безземельних селян та розорених ремісників. велика їх кількість була змушена бродити країнами європи в пошуках випадкової роботи, а без неї - займатися жебрацтвом, крадіжками і грабежами.

буржуазія потребувала міцної влади з її репресивно-каральним апаратом, і такою владою став  абсолютизм.  наприклад, в ії за законом короля едуарда vi, виданому в 1547 p., кожний, хто ухилявся від роботи, віддавався у рабство тій особі, яка доносила на нього. того, хто ухилявся від роботи на умовах працедавця, могли закувати в кайдани і тим змушувати до праці. якщо робітник самовільно відлучався на два тижні, його засуджували на пожиттєве рабство і ставили клеймо «s» (slave, тобто раб) на лоб чи щоку. якщо такий раб утікав утретє, його страчували. буржуазія не тільки користувалася репресивними можливостями централізованої абсолютистської влади, але й завдяки практиці купівлі посад могла займати ключові позиції в урядах, у фінансовому та судовому відомствах. вихідці з т. зв. третього стану стають радниками королів генріха viii (ія) та людовіка xiv (франція).