Розповідь про історію виникнення біблії

Відповідь:

Пояснення:

Чому Біблія є найвідомішою книгою в історії людства? Що робить її унікальною, що відрізняється від всіх інших книг? У чому її справжня цінність?

Біблія – це книга, через яку Сам Бог відкривається людству. Це – Слово Боже

Сам Бог дав цю Книгу людям. У ній Він відкрив людині Свою Божественну сутність. Біблія відповідає на такі одвічні питання як: походження Всесвіту і людини, сенс життя, що чекає людину після смерті, що робить людину по-справжньому щасливим, і т.д.

Розповідають, як одного разу відомий англійський фізик Майкл Фарадей сидів за письмовим столом і читав Біблію. До нього увійшов його друг і побачив, що Фарадей сидить обхопивши голову руками. Друг злякано запитав: "Що з тобою, Майкл? Ти погано себе почуваєш?" "О ні, - відповів Фарадей, - Я дивуюся, чому люди з багатьох важливих питань воліють блукати в невідомості, тоді як Бог подарував їм таку чудову книгу Одкровення ?!"

Як же з'явилася Біблія, невже Бог власноруч писав її слова? Звичайно, ні. Текст Біблії був написаний близько 40 різними людьми протягом приблизно 1600 років. Але те, що ці люди написали, походило не від них самих, а від Того, Хто дав їм потрібні слова для цього, надихнув їх.

Слово «Біблія» – грецького походження, означає «книжки» чи «зібрання книжок». Ці книжки становлять Священне Писання християнської церкви, яка засновує на них своє вчення і зберегла Писання в незмінному і безпомилковому вигляді.

Біблія складається з Книг Старого і Нового Завіту.

Написання Біблії розпочалося давньоєврейською мовою і тривало майже 1600 років, починаючи від 1513 року до Н. Х. У ньому брали участь 40 різних людей – пастухи, рибаки, царі, пророки, лікар.

До Старого Заповіту увійшло 39 книг. Перші п’ять («Буття», «Вихід», «Левіт», «Числа», «Повторення закону») написав пророк Мойсей. Єврейською вони називаються «Тора» – закон, – і описують історію ізраїльського народу. Далі йдуть книги історичні, навчальні й поетичні, серед яких привертає увагу Книга Псалмів. Вона складається з 150 псалмів, створених за 2000 років до Н.Х. Далі до складу Старого Заповіту ввійшли Книги пророків.

Друга частина Священного Писання складається з 27 книжок Нового Заповіту. Вони з’явилися вже після Різдва Христового, яке звіщали пророки. Писали їх натхненні Святим Духом учні самого Ісуса Христа. Йдеться про чотири Євангелія – від Матвія, Марка, Луки та Іоана, написані в кінці першого століття. Сюди ввійшли також «Діяння святих апостолів» (автор – апостол Лука), «Послання апостола Павла», Соборні послання та «Об’явлення» Іоана Богослова. У цій частині Біблії викладені нові завіти й обітування Божі людям, розкривається новий «союз» Бога з людиною, що грунтується на крові й стражданнях Ісуса Христа.

Отже, Бог є Автором Біблії. Це ми можемо побачити в тому, що Біблію писали зовсім різні люди, що жили в різні століття і навіть тисячоліття, що мали різну освіту і соціальне становище, були виходцями з різних національностей і культурних традицій – і між тим, що вони написали немає протиріч. Навпаки, вони тільки доповнюють один одного, сприяючи більш глибокому розумінню суті істин викладених у Біблії.

Название произведения всегда имеет особое значение, так как в нем, как правило, заключена основная мысль повествования и краткое его содержание. рассказ чехова имеет название «хамелеон», идея хамелеонства показывается в рассказе в переносном смысле. здесь хамелеон – это беспринципный человек, который легко меняет свое отношение к жизни, свои позиции в зависимости от сложившейся ситуации. рассказ содержит в себе сатирическое обобщение. важны в небольших рассказах имя, фамилия персонажа, поскольку они сразу описывают тех, о ком идет речь. говорящие фамилии характеризуют персонажей и комический эффект. «через базарную площадь идет полицейский надзиратель очумелов в новой шинели и с узелком в руке», – так предстает перед читателем этот герой. новая шинель в летнюю жару, узелок в руке и решето с конфискованным крыжовником в руках городового, очумелова – символы власти.