Скласти план Богдан Хмельницький звідки походить (українською)​

ой ти, перше

сьогодні субота. теплий зоряний вечір. набігавшись за день, вітька горобець стомлено сидить на колоді біля свого двору і неуважно слухає свого секунданта. федько котигорошко вже вкотре намагається оптимістично запевнити горобця:

— ти його з ходу

— а якщо він вітька задумується.

— тоді для тебе все найгірше вже буде позаду,— зітхає в темряві секундант.— тільки носа не вішай. он дід свирид каже, що двічі не вмирати, а раз — не минувати.— секундант зневажливо спльовує і по-філософському закінчує: — всі ми колись

— фе-е-дько-о-о! — зненацька лунає на вулиці.— де ти, бісів сину? біжи кабакової каші їсти, бо батько тобі дасть!

— мені пора,— зводиться федько, підтягуючи штани.— на жаль, я не можу з тобою провести останню ніч. а ти в цю ніч не спи.

— чо-чого це? — удає спокійного вітька.

— так належить,— розводить котигорошко руками.— я читав у романах. перед дуеллю герой мусить усю ніч ходити по хаті і думати про свого серця.

— фе-е-дько-о-о! — рознеслося знову по вулиці. — та вже каша

— іду-у-у! — кричить федько і на ходу тисне вітьці руку.— до ранку! нікому ні

вітька, залишившись сам, зітхає може, це остання його ніч? може, завтра лежатиме він біля ставка з простреленими грудьми і над ним у жалобі схилятимуться три плакучі ех, ліпше не думати таке проти ночі та все ж він стає у позу і з пафосом,— а це значить, що на все горло,— декламує, дивлячись на зорі: