Есть ответ 👍

Твір роздум на тему книжка 8 10 речень

230
309
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


хто з нас не любить книжок? дійсно, важко уявити таку людину. у народі кажуть: "хто багато читає, той багато й знає". кожен — інтелігент, бізнесмен, робітник — має хоча б невеличку особисту бібліотеку.

я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. з давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків.

а колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. відтоді й почали в усьому світі писати на папері.

книга в україні завжди користувалася великою пошаною. "велика користь буває від учення книжного. книги — це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості", — писав давньоукраїнський літописець. зрозуміло, чому в київській русі існували книгозбірні при церквах, монастирях, при князівських та боярських дворах. про це переконливо свідчать історичні джерела — ті самі книжки.

дивіться також

я не можу уявити свого життя без книги. найбільше мені подобаються твори дитячої літератури й сучасна фантастика. але найнезабутніше враження справила на мене колись повість-казка "чарівник смарагдового міста", яку написав олександр волков. я перечитував її кілька разів, кожного разу відкриваючи для себе щось цікаве й нове. пізніше я захопився романами жюля верна. у моїй уяві виникали екзотичні пейзажі, сповиті імлою. я бачив себе й бідолахою, викинутим на берег морськими буревіями, і п'ятнадцятирічним капітаном, що веде свій корабель до благородної мети, і дикуном, який усе життя провів серед незайманої природи на безлюдному острові. а зараз я охоче читаю серйозні твори українських письменників, де розповідається сувора правда про нелюдське життя нашого народу за часів далекого й не дуже далекого минулого.

я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою. свій твір-роздум я хочу закінчити повними філософської глибини рядками відомого українського поета д. павличка:

життя без книги — хата без вікна.

тюрма глуха і темна, мов труна, к

різь вікна книг свободи світло ллється,

майбутнього видніє далина.


Усім нам добре відома біографія тараса григоровича шевченка — геніального письменника, талановитого художника, видатної особистості. мене, наприклад, завжди дивувало те, що ця людина змогла піднятися з низів суспільства та стати провідною постаттю в українській культурі. адже шевченко був сином кріпака, народився й виріс в українському селі, пізнав злидні, голод, зневагу. про це він розповідає у своїх творах, зокрема в автобіографічній поезії "мені тринадцятий ", яка була написана в далекій орській фортеці, де поет перебував на засланні.головний герой твору — тринадцятирічний хлопець-пастух, кріпак і сирота. природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості. хлопчик молиться богові, дякуючи за сонце, теплий день, раптом герой усвідомлює, що він — кріпак, і це боляче ранить серце підлітка: не дав мені бог ніі хлинули сльози,тяжкі це почуття триває недовго: поява щирого й доброго друга — оксани — проганяє страшне відчуття, природа знову радіє разом із дітьми: неначе сонце засіяло,неначе все на світі стало моє кожна людина з теплотою згадує своє дитинство. ці спогади пов'язані, передусім, із батьками, найкращими друзями, дитячими забавками й безтурботністю. життя дітей, що народилися кріпаками, не могло бути безтурботним: змалку вони працювали поруч із дорослими, рано втрачали батьків, що помирали від хвороб та непосильної праці. тому одна з провідних думок вірша — засудження такого суспільного явища, як кріпацтво. інша ж думка — кожна дитина має право на щасливе дитинство й потребує піклування та любові.

Реши свою проблему, спроси otvet5GPT

  • Быстро
    Мгновенный ответ на твой вопрос
  • Точно
    Бот обладает знаниями во всех сферах
  • Бесплатно
    Задай вопрос и получи ответ бесплатно

Популярно: Українська література

Caktus Image

Есть вопросы?

  • Как otvet5GPT работает?

    otvet5GPT использует большую языковую модель вместе с базой данных GPT для обеспечения высококачественных образовательных результатов. otvet5GPT действует как доступный академический ресурс вне класса.
  • Сколько это стоит?

    Проект находиться на стадии тестирования и все услуги бесплатны.
  • Могу ли я использовать otvet5GPT в школе?

    Конечно! Нейросеть может помочь вам делать конспекты лекций, придумывать идеи в классе и многое другое!
  • В чем отличия от ChatGPT?

    otvet5GPT черпает академические источники из собственной базы данных и предназначен специально для студентов. otvet5GPT также адаптируется к вашему стилю письма, предоставляя ряд образовательных инструментов, предназначенных для улучшения обучения.

Подпишись на наш телеграмм канал

GTP TOP NEWS