Підготувати невелике повідомлення про боротьбу українців з татарами.​

1910)темою  імпресіоністичної новели «момент» стала історія короткого кохання,  що зародилося між молодим революціонером і панною в драматичній, ризикованій  для життя ситуації. історія ця справді психологічно витончена, світла й прекрасна,  але й печальна, адже герой новели залишається наодинці з мукою осиротілого  щастя, яке спалахнуло було на мить і зникло разом із чарівною панною (звідси й  назва — «момент»). отже, письменник порушує проблему щастя — наскрізну  проблему своєї творчості.сюжет, як того й вимагає жанр новели, динамічний і напружений. герой  зустрічається з панночкою в клуні перед спланованим нелегальним переходом  через кордон. панночка так само тікає від переслідування поліції. герой закохується в дівчину — і читач стає свідком народження й розвитку високого почуття.  молоді люди переживають страшний, екстремальний момент: перебігаючи прикордонну смугу під обстрілом, вони уникають смерті і як переможці святкують  радість життя:   «це було торжество двох великих кузьок; це був вихор життя,  який замітає все сміття — «не треба», «не можна»; це було щастя крові, мозку,  кісток; це було найвище щастя народження, народження не з сліпими, а з одвертими  (розплющеними. — видющими очима душі».у творі використано потужний арсенал імпресіоністичних засобів. кольористика тексту концентрує сонячні барви, лісову зелень, небесну блакить; багатство  зорових і слухових образів увиразнює пейзаж, творить тло, на якому розгортаються  події в новелі.штрихова імпресіоністична техніка передачі вражень головного героя (а розповідь ведеться від першої особи) піби виплітає малюнок душевного стану закоханого. усе навколишнє читач «бачить» і сприймає через внутрішній світ героя.момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за винниченком, —  це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що  є наслідком трішалих стосунків. справжнє щастя —  у миттєвому захваті.у новелі проступає відверте протиставлення  усталеної, традиційної моралі з ґі суворими, а то й  пуританськими, приписами і природності, принадності щирігх почуттів двох молодих людей. емоційно  звучить у творі піднесений і мінорний водночас апофеоз великому, прекрасному процесу життям, частка якого і ліс, і бджоли,  і пташки, і юнак та дівчина, які ніби розчиняються в зеленому рухливому царстві  природи.і вже в наступних рядках автор ніби протиставляє незайману природу, її прекрасне життя людській моралі як чомусь протиприродному, обтяженому умовностями, лукавістю.спалах почуттєвої любові в природі — найвищий момент буття. людина ж  перетворює свято кохання на побутовий елемент щоденного життя. звідси й оцінка:   «щастя — момент. далі вже буденщина, пошлість».  ідеальну модель поведінки  всього живого в природі муся окреслює так:   «єсть якісь метелики. вони вмирають  серед кохання».  пропозиція панни скористатися цією моделлю, перенісши її з  рівня біологічного на рівень духовний  («наше кохання повинно вмерти зараз»),  з розумінням сприймається героєм. муся стає , а юнак благочестивим,  шляхетним лицарем:   «я схопив краї її сукні, поцілував і випустив». авторська  ідея  очевидна: усе, що природне, є прекрасним.