сказка о черноокой принцессе ответить на вопросы: 1. какие проблемы поднимает автор в тексте? 2. можетли случиться такая ситуация в наши дни? 3. как нужно бороться с этим явлением, чтобы не допустить подобного?

драма ф. шиллера розповідає про один із найдраматичніших епізодів боротьби швейцарців за свободу від поневолювачів. у драмі є колективний герой — народ, тому твір «вільгельм телль» назвали народною драмою. у ньому змальовані широкі народні маси, і образи народних ватажків. де відбуваються події драми «вільгельм телль» ? у швейцарії, на скелястому березі фірвальдштетського озера проти містечка, у замку барона аттінгаузена, на подвір’ї будинку вільгельма телля та ін.  назвіть головних героїв драми. це простий селянин-кантоніст з урі вільгельм телль. його дружина гедвіга, імперський намісник герман геслер. селянин мельхталь, який кидає заклик руйнувати замки тиранів: «якщо ж  я залишусь, а всі від страху за свої стада й хатини,

зігнете шиї під ярмом.тоді я скличу в горах пастухіві там під вільним дахом неба,де бадьорий мужній дух і серце чисте,я розкажу про злочини мерзенні…»                                                                    чому мельхталь стає на шлях боротьби?

він прагне помститися за засліпленого батька: «…мене одчаю біль жорстокий спонукає, що міг би й скель розчулити каміння…» . він спочатку відмовляється від будь-яких дій, вважаючи, що війна не зачепить йього у своїй домівці: «хто вправний, обережний і обачний,

на бога лиш надіється й на себе,той всяке лихо легко переборе…» та він народжений для звитяги, бо сам каже дружині: «я не родився пастухом, — я іншої мети невтомно прагну й тоді лиш маю втіху від життя,коли щодня борюсь і здобуваю…»

дружина вільгельма телля гедвіга закликає його бути обережним, подумати про жінку та дітей, не втручатися у бійки, залишатися удома її аргумент: «ти всім готов служити й . тобі ж ніхто в біді не …»   вона, заможна пані, закликає до боротьби із поневолювачами: «хіба в людей є щось миліше за вітчизну? чи є для серця щирого щось краще,   ніж бути безневинних оборонцем і захищать пригнічених права? ». їй прикро, що руденц зраджує своєму народові: «ви про любов говорите і вірність,

а свій обов’язок готові зрадить? раб австрії, що ворогам продався,лихим гнобителям свого народу? …кому природа й честь велять, його по-рицарськи обороняти,ви кинули його і перебігли до ворогів — кувать йому »

берта вважає, що боротьба за батьківщину є найсвятіший обов’язок людини: «і знай, боротись за рідний край — це битись за любов. усім один загрожує нам ворог, одна й свобода визволить усі» коли ландфогт геслер змушує його стріляти з лука у яблуко, яке він звелів покласти на голову його сина вальтера: «убивцем стати рідної дитини! нема дітей у вас, — вам не збагнуть, що серце батькове переживає! …» після пострілу він каже геслеру: «стрілою я цією вбив би вас,   якби улучив я в свою дитину, — не схибив би тоді я вже напевно…»

весь народ тричі вигукує: «свобода! », «свобода! », «свобода! » — і це найголовніше враження,