Чи має рацію літературознавець у тому, що Марко Вовчок не збиралася всіх кріпаків показувати жертвами, а панів - звірами?

«чого являєшся мені у сні? » аналіз рік написання «чого являєшся мені у сні»: 1896 збірка: «зів’яле листя» жанр «чого являєшся мені у сні»: ліричний вірш провідний мотив: нерозділене кохання віршовий розмір «чого являєшся мені у сні»: чотиристопний ямб тема «чого являєшся мені у сні» : відображення внутрішнього світу закоханної людини, ії думок та страждань ідея «чого являєшся мені у сні» — заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бі, не дивлячись ні на що. художні засоби «чого являєшся мені у сні» -у творі використані прости тропи (звичайни та метафорични епітети : «чудові очі… ясні»; «дно студене»; «зарево червоне»; «довгими ночами»; «щастя молодого»; «дива золотого». — порівняння: «очі…, немов криниці дно студене»; «уста…, мов зарево червоне»; «серце…, неначе перла у болоті», підкреслює надзвичайну красу дівчини, її байдужо-зневажливе ставлення до почуттів закоханого юнака і його високі душевні поривання. -складни тропи — метафори : «докір займається і …тоне у тьмі»; «ти серце надірвала»; «вирвала ридання голосні»; «свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні». вони підсилюються повторами, що увиразнюють душевний біль ліричного героя з приводу неподіленого глибокого почуття. -тавтологічні повторення : «в житті мене ти знать не знаєш, хоч знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе без тями, як мучусь довгими ночами і як літа вже за літами свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні…», вони можливість усвідомити надзвичайність великого і справжнього почуття закоханого, який спочатку ніби протестує проти появи образу його коханої, що являється йому уві сні. -риторичні фігури: риторичне заперечення «о ні! » змінюється на риторичне звертання «являйся, зіронько, мені! », що підсилюється риторичним окликом «хоч в сні! ». застосування митцем художніх прийомів — нам усвідомити глибину почуття ліричного героя, що переповнювали душу закоханого, для якого кохання, як і для самого автора, — це «диво золоте», «щастя молоде»