Які країни справжні у творі "Джим Ґудзик і машиніст Лукас?".

машиніст Лукас» у казковій формі знайомить читачів з реальними явищами і стосунками. Поєднання дійсності та казковості виявляється в композиції, сюжеті, персонажах, художньому часі й просторі. Вигадані країни (Недогадія, Мандала, Ларіпура, Країна Тисячі Вулканів, Край Світу та ін.) та незвичайні герої (паротяжиха Емма, ніби-велетні, дракони та дракониха) є своєрідним віддзеркаленням довколишнього світу, його особливостей і закономірностей, географії та історії. Фантастичний світ твору Міхаеля Енде не лише зачаровує своєю незвичайністю, а й поглиблює наші уявлення про реальність. Вигадані країни порівнюються з Німеччиною, Африкою, Китаєм, митець вказує на їхні географічні координати, описує державний устрій, політику, транспорт, освіту тощо. У такий казково-фантастичний іб автор спонукає юних читачів замислитися над тим, у якому світі вони живуть, і не уникати проблем дійсності.

Я  покинул  родимый  дом, голубую оставил русь. в три звезды березняк над прудом теплит матери старой грусть.золотою лягушкой луна распласталась на тихой воде. словно яблонный цвет, седина у отца пролилась в бороде.я не скоро, не скоро вернусь. долго петь и звенеть пурге. стережет голубую русь старый клен на одной ноге,и я знаю, есть радость в нем тем, кто листьев целует дождь, оттого что тот старый клен головой на меня похож. 1. грусть.  хотя этим словом он описывает чувство ждущей его матери, грустью пронизано  все стихотворение. поэт не просто уехал ненадолго из села, он его покинул. эмоциональную выразительность текста усиливает повтор: не скоро  , не скоро вернется к тому, что дорого его сердцу. 2. русь в стихотворении предстает заветной  сказочной страной, голубой русью, заветной и патриархальной. ее образ  стоит рядом с образами отца и матери. это - дымка детских  воспоминаний. но с голубым цветом связывают образ покровительницы руси -  богородицы. это и символ свечей-берез и звезд-троицы позволяет утверждать, что для   поэта   голубая русь - это  святая русь.  3. сергей есенин подробно описывает любимый уголок, куда бы хотел вернуться: березняк, пруд с золотой лягушкой-луной в тихой воде, невольно  вспоминает и старый клен, и  цветущие яблони. но, чувствуется,   его русь -это не только природа, но тихий, спокойный, сложившийся за века,  крестьянский  уклад голубой руси. который звенящая  пурга перемен начала века изменит до неузнаваемости.