Як римляни поводилися зі своїми рабами?

Рабство у Стародавньому Римі було використанням праці людей у статусі рухомого майна та мало важливе місце в суспільстві та економіці. Окрім ручної праці, раби виконували багато побутових обов'язків та могли бути висококваліфікованими професіоналами. Рабська праця включала широкий спектр робіт від сільського й домашнього господарства чи роботи на шахтах до ведення бухгалтерії, медицини та забезпечення розваг для вільних громадян.

Объяснение:

Були раби, які з власної волі віддавали себе в рабство, не маючи можливості самі себе прогодувати. Їм проколювали вуха розпеченим шилом і простягали туди мотузку. Раби в Стародавньому Римі були позбавлені своїх імен, Раб був неживим предметом, річчю яку можна було продати або купити. Раби робили різні функції, все залежало від їх можливостей. Господар мав право забити власного раба за своєю ж примхою або, в разі якщо раб захворів, викинути його на вулицю, немов непотрібну річ

Объяснение:

постреспубликанская фаза в развитии древней римской государственности, характерной чертой которой были автократическая форма правления и большие территориальные владения в Европе и Средиземноморье. Единственное государство в истории человечества, которому принадлежало всё побережье Средиземного моря. Хронологические рамки существования Римской империи охватывают период времени с правления первого императора Октавиана Августа до раздела империи на Западную и Восточную и последующего падения Западной Римской империи, то есть с 27 года до н. э. по 476 год. Восточная часть Римской империи с центром в Константинополе существовала ещё 977 лет — до падения в 1453 году.