miloft

08.05.2020 11:57

Українська мова

Есть ответ 👍

Складіть план прочитаного тексту. Скориставшись алгоритмом, оформіть конспект, зазначте паспортні дані тексту (його автора, назву, а також назву журналу, газети чи книги, в якій він надрукований).  

Двомовність і культура спілкування

У багатьох суспільствах окремі люди, певні соціальні верстви або й цілі народи у щоденному спілкуванні користуються двома мовами, переходячи з однієї на іншу залежно від комунікативної ситуації. Таке явище називають двомовністю, або білінгвізмом .

Спів використовувані мови ніколи не бувають симетричними, а двомовні комуні канти (білінгви) ніколи не володіють двома мовами однаково. На цій основі розрізняють першу мову – основну в мисленні й спілкуванні та другу – використовувану рідше або тільки в спеціальних сферах, наприклад, у науковій діяльності, офіційному спілкуванні, контактах з людьми, для яких ця мова рідна тощо. Тому в Україні є українсько-російська й російсько-українська двомовність. Представники національних меншин України: євреї, угорці, молдавани, кримські татари тощо, крім рідної, часто вживають українську й російську мови. Таке явище називається багатомовністю.

Двомовність, а точніше, недостатнє володіння однією або й двома (трьома) спів використовуваними мовами є основною причиною порушення культури, а часом й етикетності мовлення. Досконале оволодіння другою (третьою) мовою неможливе без акультурації – глибокого засвоєння культури (цивілізації), яка створюється й обслуговується цією мовою.

Перехід у процесі спілкування з однієї мови на іншу має назву перемикання коду. Це складний процес: мовцеві потрібно «ввімкнути» психічні механізми, які регулюють вимовляння звуків, наголошування слів, інтонування фраз, не кажучи вже про слово- і формовживання, поєднання слів, побудову висловлювань. Тому дуже часто перемикання коду буває неповним, наприклад, лек4сика і граматика у мовця українська, а фонетика російська. У такому разі кажуть, що людина говорить з російським акцентом.. Трапляється, що і лексика, і граматика в українському мовленні частково російська. Таке мовлення є суміщеним, змішаним – українсько-російським або російсько-українським. В Україні воно іменується суржиком ( у прямому значення суржик – це назва суміші жита і пшениці, ячменю і вівсі тощо).

Ставлення культурних, освічених людей до суржика негативне. Треба намагатися говорити чистою мовою, не допускати інтерференції , тобто проникнення елементів однієї мови у мовлення іншої. А цього неможливо досягти без свідомого розрізнення елементів двох мов, а особливо без стійких умінь і навичок використання їх у мовленні. Люди сприймають кожного з нас насамперед через наше мовлення, нашу спілку вальну поведінку. Тому треба, як закликав Максим Рильський , «заглядати у словник», користуватися довідниками і посібниками, аналізувати своє і чуже мовлення (Я. Радевич-Винницький)

​