НАПИСАТИ !!Контрольний письмовий твір Гуманізм і толерантність - найважливіші чинники розвитку людства й духовності кожного з нас

Гуманізм - це, іншим словом, людяність; здатність і бажання ставитися до оточуючих з повагою до їх гідності, незалежно від обставин.

Я вважаю, що саме гуманізм робить нас людьми.

Навіть саме поняття походить від латинського homo - людина, humanitas - людяний. Гуманізм передбачає не саме лише виокремлення людини з по іж інших істот, він ставить людину на перше місце в будь-якій сфері життєдіяльності. Тобто, якщо хтось заявляє про свою гуманність - то це означає, що людина для нього (неї) знаходиться в пріоритеті. Бути гуманним - значить намагатися робити все для комфортного існування людей. Людина - як головна цінність. Це основна ідея гуманізму.

Усім нам просто необхідно бути гуманними, якщо ми хочемо жити в гармонії з оточуючим світом. Тут дуже підходять слова з Біблії про те, що варто ставитися до інших так, як би ми хотіли, щоб ставилися до нас.

Отже, суть гуманізму в самому слові. Цінуйте і поважайте одне одного!

Гуманізм передбачає, що ти простягнеш руку до в разі потреби, даш корисну пораду другові, нагодуєш голодного; подумаєш тричі перед тим, як образити когось, навіть словом тощо. Проявів людяності дуже багато, спочатку вистачить бажання бути гуманним.

Объяснение:

Мріє, не зрадь! я так довго до тебе тужила, стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. а тепера я в тебе остатню надію вложила. о, не згасни ти, світло безсонних очей! мріє, не зрадь! ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, вже ж тепера мене не одіб'ють від тебе примари, не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть. я вже давно інших мрій відреклася для тебе. се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя. вдарив час, я душею повстала сама проти себе, і тепер вже немає мені вороття. тільки — життя за життя! мріє, станься живою! слово, коли ти живе, статися тілом пора. хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра. мріє, колись ти літала орлом надо мною, — дай мені крила свої, хочу їх мати сама, хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, а як прийдеться згинуть за теє — дарма!