Напишите небольшое сочинение на тему "дикий помещик '' сказка салтыкова-щедрина

Салтыков-щедрин – один из своеобразнейших писателей . его талант прекрасно справлялся с теми , которые ставила перед ним эпоха.  сказки хронологически завершают сатирическое творчество салтыкова-щедрина. их проблематика была обусловлена социальными условиями после реформенной россии. писателя можно определить как просветительски–агитационную, поэтому стиль сказок прост и доступен широким массам.  моя любимая сказка - «дикий помещик» . в основе сюжета сказки лежит гротескная ситуация, за которой легко угадываются реальные общественно – крепостнические отношения. в результате под видом сказки показывается действительность. гротескно – гиперболические образы представляют собой метафоры действительных социально – психологических типов тогдашней россии.  глупый помещик жалуется богу: «… уж много развелось в нашем царстве мужика! » , не понимая, что полностью зависит от него. и не получив от бога помещик сам стал их со свету сживать. «сократил он их так, что некуда носа высунуть… » взмолились тогда крестьяне к господу богу и исчезли из владений помещика.  своеобразное сочетание вымысла и реальности – одна из особенностей сказок салтыкова-щедрина. в сказке «дикий помещик» встречаются реальные названия газет («весть») , люди (актер садовский) , отсылки к злободневным социально – политическим темам.  в изображении животных автор следует фольклорной традиции: животные говорят, действуют наравне с человеком. например, медведь вступает в беседу с помещиком и даже дает ему советы. при этом животные выступают и в своей исходной роли: медведь съедает мужика, мужик ловит рыбу.  сказка «дикий помещик» относится к сатире на правительственные кручи и господствующее сословие, а также к социально – бытовым сказкам. главные герои таких сказок – глупые генералы, помещики, которые ничего не знают и не умеют. в народной сказке мужик всегда умнее, сильнее, храбрее, одурачивает сильных мира сего, оставляет угнетателей в дураках. у салтыкова-щедрина подчеркивается парадоксальность смешения ценных, жизненно необходимых качеств крестьянина и покорности, долголетия, граничащих порой со слабоумием. это типичная для автора антитеза, причем качества с обеих сторон гиперболизируются.  используя в языке сказки традиционные фольклорные элементы («в некотором царстве, в некотором государстве жил-был …»), автор не заимствует сюжет. большое внимание писатель уделил таким средствам художественной выразительности, как эпитет («рассыпчатое тело» , «худое житье») , метафора («огненный шар» - солнце) , сравнение («словно туча черная, пронеслись… мужицкие портки») .  салтыков-щедрин – настоящий мастер слова, который использует богатство и образность языка для достижения цели: разбудить мысль и чувства покорного человека. сказки сатирика – это свидетельство его огромной любви к россии к ее народу.

Нині практично всі випускники українських шкіл прагнуть вступати до вищих навчальних закладів. Україна має значно більше університетів, ніж країни Європи. Я вважаю, що вища освіта не потрібна абсолютно всім. На мою думку, працю за покликання душі можна знайти й без ступеня бакалавра чи магістра.

Людям слід розуміти, що професія має бути корисною для самого себе й суспільства. Кожному необхідно відчувати, що його професія необхідна народу. Яскравим прикладом може слугувати байка видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди «Бджола та Шершень». Автор доводить, що праця має стати для людини природною потребою та «найсолодшою поживою», лише тоді вона «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У силі байки Григорій Сковорода бачить щастя людини в «природженому ділі». У творі Бджола — «герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться». Вона говорить: «Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те, щоб їсти й пити». Бджола бачить себе хоч і в тяжкій, але «сродній праці». Шершень не розуміє її, а тільки принижує та ображає: «ти така дурна». Глибокий зміст — головне, що є в Байках Сковороди. Автор так сказав: «Байка тоді нікчемна та баб’яча, коли в простому та чудному лушпинні своєму не ховає зерна істини». На жаль, людей, які хочуть працювати лише за гроші, а не за покликом душі усе більшає.

Робота має приносити людині задоволення. Після виконаної справи ми повинні розуміти, що час не пройшов дарма. Нехай втрачено багато сил, та задоволення, отримане від роботи, має бути неповторним. Не можу не згадати художників, скульпторів, модельєрів, поетів, співаків, акторів. Люди отримують задоволення від своєї професії. Художники всі свої почуття викладають у неймовірно гарні картини. Актори знаходять себе на сцені. Вони мають ролі, які повинні пронести крізь себе, зіграти щиро, від душі. Лиш тоді людина вважатиметься гарним актором.Співаки заворожують людей своїм невимовно чудовим, сильним голосом. Поети ті чи інші почуття, радість, щастя, смуток виливають у віршах. Можливо, якщо дозволити людині заробляти на життя тим, що в неї виходить найкраще та найлегше, вона з задоволенням буде займатися такою роботою, не вважаючи її тяжкою повинністю. Робота буде «сродною» тоді, коли, виконавши її, людина водночас, можливо, буде відчувати фізичну втому, але й задоволення від виконаного.

Я дуже поважаю волонтерів, які віддаюсь свій час, гроші, сили заради до іншим. Саме ці люди залишили часто високооплачувані посади чи просто звичне місце роботи, і жертвують свїм життям заради інших. Тут рівними стають усі: і ті, що мають вищу освіту, і той, що щойно встав зі шкільної парти.

Отже, ми переконалися, що краще бути гарним будівельником, праця якого приносить користь, а не посереднім юристом, не надто потрібним суспільству.