Ужасно ! сочинение! ! твір на тему: "чим повчае нас твір скарб стороженко" надо! умоляю!

Воны вважали сщасливою людиною,яка все своє життя пролежала   на печі,відкривала рота,тільки щоб поісти  хибну думку породила заздрість, а вона, як відомо, присипляє здоровий глузд. я вважаю, що не можна вважати щасливим того, хто залежить від випадкового щастя. така залежність, мабуть, була і в павлуся.а якби він не знайшов дружини, яка б не тільки кохана його, а й була йому матір’ю, якби золоті монети не сипалися на нього просто і неба, якби… тоді павлуся навряд чи вважали б щасливим, яким він, власне, і не був. уявіть собі, що у вас немає друзів, з якими можна було б безтурботно повторити; вам навіть нічого згадати, бо ви не висовували носа далі своєї хатини, відчуття кохання до вас теж ніколи не прийде, бо для того, щоб щось отримати, – треба щось віддати. а що віддав головний герой твору, за що йому таке щастя? оже, павлуша цінував, що має, і тому фортуна була уважною до нього?   є люди, які працюють ледь не цілодобово, недосипають і недої, але вважають себе щасливими, тому що бог подарував їм кусень хліба. хлопець дивується, чому його дівчина зраділа оберемку волошок.«це ж не троянди», – подумає ній. а дівчина закохана, бажана, тому й щаслива.так що ж може зробити нас щасливими? у багатьох в уяві виникають різні рази: гроші, дружина-красуня, прибуткова робота, кар’єра, чарівні дітки-янголятка… лише потім ми згадуємо про моральні цінності, про радість, турботу, любов… про всі ті речі, що запалюють вогник в наших очах, дарують спокій люблячому серцю.  безумовно, щастя вимірюється не в доларах, а в моментах, коли на душі так добре, що виростають крила. ми самі є його творцями. тому, якщо хочеш бути щасливим – будь!   .

наталка як уособлення найкращих рис української жінки у п’єсі   

                                        і. котляревського “наталка полтавка”

природа сказала жінці:

будь прекрасною, якщо можеш,

  мудрою, якщо хочеш,

але розсудливою ти повинна бути неодмінно.

(п'єр бомарше)

після видання п’єси «наталка полтавка» івана котляревського почався новий період в історії української літератури, адже цей твір став першим на шляху розвитку драматургії на території нашої батьківщини. автор показує нам соціально-побутове життя українців у минулому, яке цікаве і сучасному читачеві.

ця драма наповнена народними піснями, які пам’ятають й досі: «віють вітри, віють буйні…», «сонце низенько, вечір близенько…», «гомін, гомін, гомін, гомін по діброві…», «ой під вишнею, під черешнею».                                                      і. котляревський намагався зробити комедію надзвичайно легкою для перегляду. на мою думку, йому чудово вдалось зробити це.

я вважаю, що наталка є справжньою українською жінкою, бо «золото – не дівка! наградив бог терпилиху дочкою. окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе і матір свою на світі держить». й справді, після смерті батька на наталчині плечі лягла тяжка відповідальність: піклуватися про себе й про свою стару матір. мені здається, ця дівчина дуже відповідальна й хазяйновита, адже «всі матері приміром ставлять її своїм дочкам.» крім того,   вона «так обезглузділа, що любить запропастившогося петра! ».   наталка настільки закохана у парубка, що навіть не погоджується вийти заміж за шанованого на селі возного, який має можливість забезпечити грошима   терпилиху із дочкою до кінця життя.   в образі дівчини поєдналися найкращі риси людини: щирість, життєрадісність, наполегливість, доброта і повага. і те, що полтавка все ж таки одружилася з петром є своєрідною винагородою за її відданість.

мабуть, українська жінка стала справжнім символом україни, адже вона незрівнянна, неповторна, мудра і розсудлива. така, як наталка полтавка.