Завдання: скласти різні види планів до тексту(простий, складний, тезисний, питальний) Органічною складовою трансформаційних процесів перехідної економіки є

реструктур..зація та розвиток сфери послуг на ринкових засадах. Як відомо, в

(адміністративно/командній) економіці праця в сфері послуг, як і сама ця сфера,

вважалися (не/продуктивною), бо не створює суспільний продукт, цій сфері відводилася

другорядна роль по відношен..ю до сфери матеріального виробництва, що пр...звело домасштабних міжгалузевих д..спропорцій, д..ф..циту послуг, загострило низку

(соціально/економічних) проблем.

Актуальність теми полягає в тому, що функціонуван..я економіки розвинених країн має

в..лике значен..я для сфери послуг, зокрема, для сфери побутового обслуговуван..я

населен..я, малого підприємництва. Виключно важлива (соціально/економічна) роль

малого підприємництва у становлень..і та функціонуван..і сучасного ринкового

господарства. В умовах новітн..ого етапу НТР, масового поширен..я ін...овацій мале

підприємництво демонструє мобільність та сприятливість до авангардних технологій,

саме малі та середні фірми займають більшу частку сфери послуг, вони меншою мірою,

ніж економічні гіганти, обтяжені інерцією застарілих технологій та жорстких

управлін..ських схем, адекватно відгукуют..ся на виклик д..в..рс..фікації споживчого

попиту. Поряд із масовим виробництвом та в..ликими ринками формуються

інд..відуалізовані ринки, які обслуговуют..ся суб’єктами малого підприємництва.

Уцентрі роману  образ чіпки  – селянина-бунтаря, невтомного шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». син зневаженої селянки, чіпка зростає в злиднях, в умовах недоброзичливості й ворожості. ровесники глузують з нього. коли багатий бородай за впертість прогнав чіпку з роботи, він «поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника…». надто вразила чіпку кривда, коли за право працювати на власній землі чиновник цинічно вимагає хабара. у цей момент чіпка втрачає віру у справедли-вість. у його серці вже вкотре закипіла ненависть, на жаль, не лише до гнобителів, але й до всіх людей. звідси – сліпе, стихійне бунтарство зневаженої, обікраденої людини. під впливом лихого товариства чіпка опустився на саме дно життя. проте добро в його натурі на якийсь час перемагає (проблиски свідомості, намагання оборонити правду, вибори в земство). та коли чіпку наказом губернатора було виведено з «по неблагонадежности», то ця кривда стала останнім поштовхом, і герой свідомо стає на стежку помсти. грабунки, вбивства зводять нанівець його протест. кров невин-них людей страшним тавром заплямовує чіпку. із правдошукача він перетворився на кримінального злочинця. в оцінці морального падіння чіпки автори виходили з позицій народної моралі, керувалися тими критеріями, що добро завжди прекрасне, а зло – потворне, огидне, бридке, хто б його не вчинив. криваві злочини заплямовують людину навіки. весь розвиток сюжету підводить до однозначного висновку: найблагородніші пориви перекреслюються злочином. невміння знайти справжні шляхи боротьби проти кривдників зробило чіпку «пропащою силою». образ грицька «хіба ревуть воли» грицько мав приблизно такі ж стартові позиції, як і чіпка, чи навіть гірші: сирота, батьки померли під час епідемії холери, змалку жив біля далекої родички-удови, а вже потім у діда уласа. його життя в підпасичах таке ж, як і в чіпки, — голодне роздолля із сухарями чорними, як земля. деякі його риси про’  мовисто виявляються вже в дитинстві: десь не було видно грицька, коли вовк на  отару напав; «сидів, рота роззявивши, коли дід повідав, що пани знову забирають  його до двору, і не журився долею уласа». разом із тим хлопець виростає роботящим, адже мріє жити  заможно, мати чепурненьку, хазяйновиту жіночку і «діток  маленьких коло неї». «купивши ґрунт, почув себе грицько зараз  іншим… зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда». мав намір одружитися з  багачкою, але з того нічого не вийшло, узяв собі сусідську наймичку христю. «і стали вони між людьми поважними хазяїнами,  чесними, робочими людьми, добрими сусі, навдивовижу  парою», яку старші молодшим за приклад ставили (сироти,  наймити, а стали хазяї одначе автори роману мають сумнів щодо того, чи треба  з грицька брати приклад, бо його життєва філософія — «своя  сорочка ближче до тіла». найяскравіше вона дала про себе  знати під час розправи з кріпаками: на заклик чіпки заступитися за кривджених грицько, не сказавши ні слова, зник у чужому городі, а вдома хвалився перед христею своїм «вчинком», називав кріпаків злодіями й голотою. дружба грицька з товаришем дитинства «коливається», як стрілка барометра:   коли він повернувся із заробітків з грошима, то гордував чіпкою, коли ж варениченко поправив господарство, грицько поновив із ним товариські стосунки. грицько  – найближчий приятель дитячих літ чіпки – обирає інший життєвий шлях. міряючи босими ногами курні заробітчанські шляхи, грицько мріяв про «хату теплу». невдачі, бідування, злигодні породили у хазяйновитого парубка егоїзм, байдужість до долі інших, корисливість. навіть приятелювання з чіпкою грицько намагався використати для власного збагачення. неприховане злорадство з бід чіпки, зневажання свого товариша – це так само своєрідна трагедія грицька.