Твір "Ціна волі" за твором "Дорогою ціною" Михайла Коцюбинського

На протязі всього твору автор змушує співпереживати героям, їхній нелегкій долі, їхньому непереможному бажанню отримати волю, почуватися людьми,  а не худобою панською.

Неспроста автор порівнює Соломію з голодною вовчицею, а Остап порівнює себе і Соломію з щенятами, вони тікають від переслідувань з почуттям звірини. Не один раз введений образ голодного вовка.

Мужніє у вогні випробувань  Соломія (ніжне кохання і товариська виручка, жіночість і мужність органічно поєднуються в характері Соломії).

Багато життєвих перепетій випало на долю Остапа, і він пройшов крізь всі випробування, мужніючи в боротьбі за життя, свободу, право кохати.

Остап і Соломія, готові дорогою ціною, навіть своїм життям заплатити за волю, вони сталі живим втіленням волелюбного характеру українського народу, його мужності і віри в світле майбутнє.

Объяснение:

Разворачивая перед читателем панораму жизни украинского xvii века, поэтесса мастерски передает дух эпохи. типажи, ход событий, воспроизведенный в человеческих судьбах, - все это реставрируется автором с живой достоверностью художественного документа. поэтесса показывает тогдашнее общество во всех его главных проявлениях. роман «маруся чурай» открывает нам духовный мир наших предков, раскрывает забытые страницы , на достойных образцах учит мужеству, пробуждает совесть, чувство причастности к великой великого народа. древний город полтава в романе предстает как символ родной земли, прародиной дорогой. начиная с начала романа, полтава выступает как город отважных и отчаянных людей. враг подступает к воротам города, взяв его в плотные тиски осады. лучшие сыны полтавы голодны, но отважные и упорные, мужественно защищают ее, самоотверженно защищают свою честь, совесть, свой язык, культуру, обычаи - родной память. ведь пишут на столе. мы же пишем кровью на своей земле. мы пишем плугом, саблей, мечом, песнями и невольничьим плачем. могилами в поле без имен, дороге в киев из лубен