1.Иванов купил корейский телевизор, к которому приложена инструкция только на корейском, английском и японском языках. Фирма предложила Иванову сделать перевод за свой счёт. Опишите права покупателей в данной ситуации. 2.Денис купил джинсы. Поскольку он ранее уже покупал одежду этой фирмы, Денис без примерки взял джинсы того же размера, что и месяц назад. Дома он обнаружил, что джинсы ему малы. В магазине Денису отказали обменять купленный товар. Прав ли продавец магазина?

3.Жена купила мужу в подарок рубашку. Но подарила ее только через неделю. Муж примерил рубашку, и она оказалась малой. Взяв чек, сохранив этикетки, и товарный вид жена отправилась в магазин обменять товар. Продавец отказался обменять товар, объяснив, что товар нужно было принести сразу, а не через неделю. Прав ли продавец?

4.Мария купила блузку, дома она обнаружила дефект –неровные стежки и затяжки. Как поступить Марии?

5.Света купила платье, но дома поняла, что оно ей не подходит (фасон, цвет).Может ли Света вернуть его в магазин?

Чому середньовічне суспільство відмовляло в повазі селянам - своїм основним годувальникам? чи була дружина лицаря для нього прекрасною ? про кого говорили в середні віки: він перший серед рівних? чим простонародне християнство відрізнялося від церковного? чи можна вважати місто "гробарем" середньовічної цивілізації? корисно повторити питання: духовний світ людини, роль духовних цінностей у розвитку цивілізації, основні цінності заходу. щодо часових і ічних рамок цивілізації середньовіччя серед учених немає єдності. ми будемо мати на увазі європу х-хі ст., коли основні структури цієї цивілізації вже склалися, але ще не почали розмиватися елементами нового - індустріального суспільства. мабуть, усі згодні з тим, що суспільство середньовічної європи було феодальним. однак що ж таке феодалізм? у курсі історії ви розглядали його як економічний лад, при якому власники землі - феодали - експлуатують залежних селян. спробуємо підійти до феодалізму з іншого боку і подивитися, чим жили люди середньовіччя. селянство якщо уявити собі феодальне суспільство у вигляді піраміди, то місце селянства буде в самому її підніжжі. і це природно, тому що, з одного боку, селянство було основною продуктивною силою цього суспільства, а з іншого боку - найбільш безправною його частиною. чому ж суспільство відмовляло в повазі тим, хто його годував? почасти це було результатом того, що праця в середні віки не була незаперечною цінністю. від риму і варварів повагу до неї ця цивілізація не успадкувала. а читаючи біблію, людина середньовіччя не могла собі усвідомити, що ж таке праця - благо чи покарання за гріхи. однак головне навіть не в цьому. світ феодального села зовсім особливий світ, що виховує тип людини, несхожої на представників інших станів. довгий час селянське господарство було натуральним, і більшість селян усе життя проводило на одному місці, жодного разу не виїхавши за межі сільських земель. всесвіт цих людей обмежувався рідним селом, замком сеньйора і сільською церквою. про світ, що лежав за межами всього цього, вони мали самі нечіткі уявлення. думка про те, що суспільство розвивається, була далека селянам. навпаки, постійне спілкування з природою приводило їх до впевненості, що усе рухається по колу. весну змінювала осінь, за оранкою йшли жнива, і так було завжди. це була велика консервативна сила, яка із крайньою недовірою ставилася до усього нового. їхній ідеал був у минулому, у "старих добрих часах". відсутність освіти й обмежений словниковий запас призводили до того, що селяни були нездатні зрозуміти ні вишукану мову лицарства, ні тим більше латинь духівництва. відрізнялися вони від "шляхетних" і зовнішнім виглядом. "смердючий мужик", так звичайно іменують селян у лицарських романах. усе це, узяте разом, робило селянство абсолютно далеким не тільки для вищих станів, але і для городян. і "сторонність" ця викликала іноді жалість, частіше презирство, але вже ніяк не думку про рівність усіх людей