Скласти порівняльну таблицю розвитку освіти за УНР, Української держави, Директорії та більшовиків

у кінці  xviii століття  територія  україни  була розділена між  австрійсько-угорською  (20% площі) і  російською  (80% площі) імперіями. до того часу завершилася ліквідація  української державності. в обох імперіях розгалужений  бюрократичний апарат  повністю контролював всі сторони життя суспільства. у росії у xix столітті особливу роль починає відігравати  поліція, 3-є відділення власної його імператорської величності канцелярії,  жандармерія. широкими правами наділяється  цензура. вживання  української мови  зберігається винятково у народному середовищі. тобто, на рубежі xviii–xix століть у розвитку  української культури  склалася кризова, критична ситуація. власне стояло питання про саме її існування. тут можлива історична аналогія зі станом української культури у  xvi столітті, коли значна частина найосвіченіших вищих феодальних шарів українського суспільства відмовилася від  національної культури,  православ'я, ополячилася. в тих умовах роль духовного лідера українського суспільства взяло на себе  козацтво. однак до кінця  xviii століття  козацька старшина  стала частиною російського  дворянства  і втратила колишню роль. у xix столітті в україні поступово складається новий соціальний шар суспільства  — національна  інтелігенція. поява в її особі культурної  еліти  і збереження національних  культурних традицій  в народному середовищі зробили реальним  українське культурне відродження.

українська культурна і національна ідентифікація наприкінці xix  ст. формувалась на противагу загальноросійській культурній ідентифікації і була з самого початку тісно пов'язана з фольклорним шаром західно- та південноруської культури.  шанобливе ставлення до малоросійського фольклору породило українофільство, а потім  — ідею державної самостійності україни. із самого початку українська національна культура і українська національна ідентичність у тому вигляді, в якому вони формувались у кінці xix  — на початку xx  ст., були максимально наближені до самосвідомості, менталітету народних, селянських мас. і це вирішальний момент у розумінні української національної ідентичності[1].