ответить на вопросы 1) Назвіть основні складові продукційної системи.
2) Як працює зворотній ланцюжок виведення?
3) Основна функція стека цілей?
4) Основна функція робочої області?
5) Що ініціює машину виведення, яка реалізує зворотний ланцюжок
виведення?
1) Що таке когнітивне навчання?
2) За яких умов метод "Hit and near miss" дозволяє отримати рішення
(опис класу)?
3) Коли використовується процедура узагальнення?
4) У чому полягає процедура узагальнення?
5) Наведіть приклад результату проведення процедури узагальнення.
6) У якому випадку використовується процедура обмеження?
7) У чому полягає процедура обмеження?
8) Наведіть приклад результату проведення процедури обмеження.
1) Чим відрізняється штучний нейрон від біологічного?
2) Які класи задач можуть вирішувати нейронні мережі?
3) Якими перевагами володіють нейронні мережі в порівнянні з іншими моделями
і реалізаціями вирішення завдань?
4) Які недоліки нейронних мереж?
5) Як виглядає модель штучного нейрона?
6) Яка роль функції активації? Які функції активації найбільш відомі?
7) Назвіть і коротко охарактеризуйте види нейронних мереж.
8) Що таке навчання нейронної мережі?
9) Що таке персептрон? Які його особливості?
10) Як виконується навчання персептрона?
1) Що таке множинне рішення? Що воно дозволяє? У яких випадках слід
використовувати методи отримання множинних рішень?
2) Які можливості та обмеження методів "сліпого" пошуку?
3) Що дозволяє включення в метод евристики? Чи можливо створити
універсальний евристичний метод?
4) Що мається на увазі під пошуком "оптимального рішення"? В якому сенсі
отримане рішення можна вважати оптимальним?
1.В чому полягає метод розпізнавання за кутом?
2.Можливість і обмеження методу розпізнавання за кутом.
3.В чому полягає метод розпізнавання по ключових точках?
4.Які можливості і обмеження методу розпізнавання по ключових точках?
5. У чому полягає метод Дельта-Д розпізнавання?
6. Які можливості та обмеження Дельта-Д розпізнавателя?
7) Що потрібно зробити перед початком розробки методу розпізнавання
нових об’єктів?
253
344
Ответы на вопрос:
На 1932 г. в СССР было коллективизировано 61,5%, на 1937 г. — 93 % крестьянских хозяйств.
Главным итогом преобразований на селе стала усиленная перекачка средств из деревни в город, из сельского хозяйства в промышленность.
В дальнейшем Сталин смягчил режим в деревне. В 1935 г. принимается Примерный устав сельскохозяйственной артели, закреплявший право колхозников на владение личным подсобным хозяйством. Колхознику разрешено было иметь от 0,25 до 0,5 га, а в отдельных районах — до 1 га приусадебной земли, от одной до двух-трех коров, неограниченное количество птицы, кроликов и другой мелкой живности. Разрешалась продажа своей продукции на рынке, были расширены права членов колхозов и т.д.
Коллективизация стала важнейшим условием обеспечения ускоренной индустриализации.
В 30-х гг. из сельскохозяйственного производства высвободилось 15 — 20 млн. человек, что позволило увеличить число рабочих. Накануне коллективизации ежегодно производилось 72 — 73 млн. т. зерна, свыше 5 млн. т. мяса, 30 млн. т. молока; в конце 30-х гг. — 75 — 80 млн. т. зерна, 4,5 млн. т. мяса, 30 млн. т. молока. Но до коллективизации эти продукты создавали 50 — 55 млн. крестьян-единоличников, а в конце 30-х гг. — лишь 30 — 35 млн. колхозников, т.е. примерно на треть меньше. Большая часть продуктов теперь не оставалась на селе, а поступала в города.
Главным итогом преобразований на селе стала усиленная перекачка средств из деревни в город, из сельского хозяйства в промышленность.
В дальнейшем Сталин смягчил режим в деревне. В 1935 г. принимается Примерный устав сельскохозяйственной артели, закреплявший право колхозников на владение личным подсобным хозяйством. Колхознику разрешено было иметь от 0,25 до 0,5 га, а в отдельных районах — до 1 га приусадебной земли, от одной до двух-трех коров, неограниченное количество птицы, кроликов и другой мелкой живности. Разрешалась продажа своей продукции на рынке, были расширены права членов колхозов и т.д.
Коллективизация стала важнейшим условием обеспечения ускоренной индустриализации.
В 30-х гг. из сельскохозяйственного производства высвободилось 15 — 20 млн. человек, что позволило увеличить число рабочих. Накануне коллективизации ежегодно производилось 72 — 73 млн. т. зерна, свыше 5 млн. т. мяса, 30 млн. т. молока; в конце 30-х гг. — 75 — 80 млн. т. зерна, 4,5 млн. т. мяса, 30 млн. т. молока. Но до коллективизации эти продукты создавали 50 — 55 млн. крестьян-единоличников, а в конце 30-х гг. — лишь 30 — 35 млн. колхозников, т.е. примерно на треть меньше. Большая часть продуктов теперь не оставалась на селе, а поступала в города.
Реши свою проблему, спроси otvet5GPT
-
Быстро
Мгновенный ответ на твой вопрос -
Точно
Бот обладает знаниями во всех сферах -
Бесплатно
Задай вопрос и получи ответ бесплатно
Популярно: Другие предметы
-
mikki6027.01.2023 14:56
-
Bandit00923.05.2022 05:56
-
demondru26.02.2023 10:05
-
Yuska1109.11.2021 22:16
-
ervinbek200525.04.2020 06:27
-
ЕмелиЯна03.01.2022 06:39
-
daniyanefedova56311.02.2021 17:03
-
Alice1st02.10.2022 17:59
-
Khamovi01.12.2021 14:58
-
lloginova5815.07.2022 14:11
Есть вопросы?
-
Как otvet5GPT работает?
otvet5GPT использует большую языковую модель вместе с базой данных GPT для обеспечения высококачественных образовательных результатов. otvet5GPT действует как доступный академический ресурс вне класса. -
Сколько это стоит?
Проект находиться на стадии тестирования и все услуги бесплатны. -
Могу ли я использовать otvet5GPT в школе?
Конечно! Нейросеть может помочь вам делать конспекты лекций, придумывать идеи в классе и многое другое! -
В чем отличия от ChatGPT?
otvet5GPT черпает академические источники из собственной базы данных и предназначен специально для студентов. otvet5GPT также адаптируется к вашему стилю письма, предоставляя ряд образовательных инструментов, предназначенных для улучшения обучения.