Анализ стихотворения неохотно и несмело,тютчев

В произведении раскрывается тема красоты природы, объятой громом и молниями. Система образов стихотворения состоит из природных явлений: солнца, молнии, дождя и грозы. В последнем катрене появляется образ земли. За всем, что происходит в природе, наблюдает лирический герой. Это человек, который замечает даже малейшие изменения в окружающем мире. В стихотворении он играет роль созерцателя и рассказчика.

В начале произведения лирический герой рассказывает, как небо только начинают затягивать тучи. Первым их приближение замечает солнце. Кажется, небесное светило не очень радо такому «соседству», ведь поглядывает на поля «неохотно и несмело». Интересно, что в представлении Федора Ивановича хмурится не небо, а земля.

Лирический герой и зеленые нивы ощущают дуновение теплого ветра и вслушиваются в дальние раскаты. С наслаждением они ловят первые дождевые капли.  Кажется, нивы предвкушают, что скоро напьются влаги и поэтому становятся еще зеленее.

Стихи третьего катрена посвящены описанию молнии. Она мощным пламенем разрезает тучу, окаймляя ее края. Вместе с молнией усиливается и дождь с грозой. Раскаты, чем-то рассержены, поэтому раздаются все сильнее.

Завершается стихотворение описанием земли. Солнце бросает последний взгляд на поля. Оно недовольно, на что указывает деталь «взглянуло исподлобья». Молния достигает своего апогея, и земля утопает в ее сиянии. Следующие картины бушующей стихии сами вырисовываются в воображении читателя.

Пейзажную зарисовку Ф. И. Тютчев наполнил не только зрительными образами, но и звуковыми, тактильными. Картины природы поражают динамизмом и выразительностью, поэтому произведение занимает достойное место в отечественной литературе.

Объяснение:

ответ:У казковій повісті Ернста Теодора Амадея Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» розповідається досить дивна історія. У вигаданій державі, звідки були прогнані практично всі феї, залишилася лише одна з них на ім’я Розабельверде. Одного разу вона побачила дитину-виродка на прізвисько Цахес, у якого були старече обличчя, павукові руки і ноги у вигляді прутів. Вона чомусь прийняла рішення причесати йому волосся, після чого цій дитині стало дуже сильно таланити. Спочатку він дуже сподобався місцевим пастору, який прийняв його на навчання. Потім, коли він виріс і відвідав студентське місто, він став подобатися всім його мешканцям та приваблювати їх нібито якимись незвичайними чарами. Відвідавши будинок місцевого професора, він припадає до душі самому господареві, а також його доньці Кандіді, в яку також був закоханий і місцевий поет на ім’я Бальтазар. Після всього цього виродка стали називати не Цахес, а Цинобер. При цьому поет Бальтазар і його друг по імені Фабіан все ще бачать те, наскільки ж потворний цей карлик, на них чомусь не поширюються чари. У присутності Цинобера відбуваються дивовижні речі: що б він не зробив, всі захоплюються, а всі його недоліки обертаються достоїнствами. Завдяки всьому цьому він дослужився до посади високого чиновника і став вхожий в придворні місця. 

Але пізніше все встало на свої місця. Як виявилося, ще в дитинстві під час розчісування голови фея створила йому три огнистих волосини, які приводили до всього цього обману оточуючих. Фею повідомили, що Цинобер може привнести великої шкоди і вона відмовилася йому протегувати, після чого всі побачили, що він виродок, прогнали його, а потім він ще й помер. 

Всім очевидна небезпека таких істот, як Цахес, для суспільства. Завдяки своїй здатності здаватися набагато кращим, ніж є в реальності, вони можуть не тільки досягати успіхів самостійно, але й займати місця більш талановитих і обдарованих людей, які набагато більше заслуговують успіхів. Цілком можна проводити аналогії і з реальним життям, де нерідко так трапляється, що деякі люди завдяки обману або чиїмось заступництву досягають тих успіхів, яких вони недостойні. У цій казковій повісті кінцівка більш-менш сприятлива і справедлива, а от у реальному житті так виходить далеко не завжди – ті, хто успіхів абсолютно недостойний, все ж чогось домагається.

Объяснение: