Чим була унікальна фольк-опера Станковича?

Місце для показу “Папороті” французи обрали прекрасне — престижний зал Гранд-опера, — згадує композитор. — Передбачалося 25 вистав! Про це мені особисто повідомив представник французької сторони. Після показу української фольк-опери в Гранд-опера планували подальші великі гастролі Францією. Усе це надихало французів — Гоголь, хор Верьовки, український фольклор. До того ж і французів, і інших іменитих імпресаріо завжди захоплювали унікальні українські природні грудні голоси. Це те, що найчастіше можна почути в нашій Центральній Україні, це специфічна манера співу. 

Якщо пам’ятаєте, відому пісню “Степом, степом” грудним голосом колись прекрасно співала солістка Черкаського народного хору Ольга Павловська. У Ніни Матвієнко, нашої легендарної співачки, дещо інша й по-своєму унікальна манера… На жаль, така висока культура народного співу практично зникає — голоси залишаються, а от традиції немає. 

Хор імені Григорія Верьовки був задіяний у фольк-опері. У чому була йогосила? У тому, що Верьовка колекціонував унікальні народні голоси, збирав їх по різних селах”. 

Свого часу журнал “Музика” писав, що причина заборони фольк-опери Станковича — у “бажанні табуювати будь-який прояв етнічної самобутності”. Сам композитор виразно пам’ятає ту ситуацію. Правда, уточнює, що далеко не всі заборони йшли з центру, багато каральних ідеологічних спецоперацій ініціювалося тут, на місцях. 

Чи особисто Суслов, тодішній головний ідеолог СРСР, заборонив оперу? 

Таке не виключено, однак і місцевих цензорів вистачало. Вони й “порадили” Євгену Станковичу й керівнику хору імені Григорія Верьовки Анатолію Авдієвському утриматися від підписання документів, які передбачали юридичні зобов’язання перед французькою стороною щодо прокату фольк-опери за кордоном. 

Але чому саме Гоголь, чому саме його творчість надихнула Станковича на “Папороть”? 

Композитор каже: “Гоголь — унікальний письменник, який належить і Україні, і всьому світу. Його “Вечори на хуторі біля Диканьки” розкривають характер, душу, фольклор українців. Творчість Гоголя завжди передбачає якісь паралельні світи. Тобто, повторюся, він творець унікальної міфології, яка зрозуміла і всьому світу, і рідна для нас. 

Під час роботи над “Цвітом папороті” я постійно був на репетиціях у Палаці “Україна”. Це була і моя пряма робота, і щастя співтворчості з чудовими музикантами. 

Природно, я за цю роботу і гроші отримав — причому чималі. Так що народження фольк-опери в 1970-ті мені пам’ятне від першої до останньої ноти. 

Диригентом тоді був видатний Федір Глущенко (родом з Кубані). Спочатку він не знав української мови, а згодом опанував її прекрасно. Чи малася на увазі вже тоді якась містика довкола фольк-опери “Коли цвіте папороть”? Усе можливо. Це ж Гоголь!” 

Львівську музичну виставу композитор Євген Станкович оцінить тільки в день прем’єри. Він довіряє режисерові, диригентові, художникові, виконавцям. 

Станкович каже: “Свого часу я був надламаний цією роботою і не вірив, що її коли-небудь вдасться заново реалізувати. І якби не ентузіасти у Львові, хтозна, коли б ця “Папороть” знову розцвіла на українській сцені! У 1970-ті було одне, а зараз все по-іншому: нинішній сучасний музичний театр — це нові технології і новий погляд на прадавнє язичництво. Так що сподіваюся на успіх”. 

Объяснение:

ты понял ...

князь александр невский родился в 1221 году, в семье новгородского князя ярослава всеволодовича. в 1236 году он стал князем новгородским и в первые годы своего княжения построил несколько крепостей для обороны от монголо-татарских орд, грозивших с востока.

но главная опасность грозила новгороду с запада. с начала xiii века новгородским князьям приходилось удерживать атаки набиравшего силу литовского государства и наступление рыцарей-крестоносцев. с севера же наступали шведы, возможно, решившие, что русь настолько разгромлена монголо-татарами, что можно без потерь захватить финские земли, традиционно принадлежавшие новгородским князьям.шведское войско вторглось на новгородские земли летом 1240 года. корабли шведов вошли в неву и остановились в устье ее притока — реки ижоры. это было страшное испытание для молодого князя александра, но он с честью его выдержал, проявив свой талант полководца и политика. с небольшой дружиной он выступил в поход и неожиданно напал на лагерь захватчиков. битва закончилась блестящей победой новгородцев. эта победа прославила двадцатилетнего александра, именно в честь нее он и получил прозвание — невский.

но в год невской победы рыцари вторглись с город изборск, потом захватили псков — важный стратегический объект на западных рубежах, а вскоре вторглись и в новгородские земли, взяли город тесов на реке луге и поставили крепость копорье. и вновь александр невский действовал решительно, без промедления. в 1241 году он взял крепость.

в 1242 с новгородцами и суздальской дружиной александр двинулся к пскову, и отвоевал его у немцев. 5 апреля 1242 года на льду чудского озера произошла битва, вошедшая в как ледовое побоище. немцы, двигавшиеся клином, пробили передовой полк , но затем были окружены и полностью разбиты. «и гнались за ними, избивая, семь верст по льду», — рассказывается в летописях тех лет.

ледовое побоище имело огромное значение не только для новгорода, но и для судьбы всей руси, которая обрела на долгие годы мир и безопасность на северо-западных границах, но на востоке князьям пришлось заключать мир с гораздо более сильным противником — монголо-татарами. александр невский, одержав блестящую победу над западными завоевателями, и положил начало взаимоотношений с золотой ордой, показав себя не только талантливым полководцем, но и гениальным политиком и дипломатом.

скончался александр невский в 1263 году. предполагают, он был отравлен. уже в конце тринадцатого века его начали почитать как святого, а в 1547 году он был канонизирован православной церковью.