Скасти твір-роздум "Коломийки-ніби розсипане намисто з перлів"

Раніше мені було невідомо, що існує такий пісенний жанр, як коломийка. Навіть це слово було для мене новим. Про ці твори я довідався на уроці української літератури, а потім знайшов записи коломийок в Інтернеті й послухав цілу низку коломийок. Виявилося, що цей пісенний жанр збагачується й сьогодні. А до коломийок не байдужі й відомі українські виконавці, наприклад, співачка Руслана, гурт "Мандри" та інші.

Отже, коломийки — це коротенькі дворядкові пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати незалежно від нього. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які часто не мають сталого змісту: "Ой співанки-коломийки, в'язанку з них в'яжу, як попросять заспівати, я ся не відкажу". Дуже здивувало мене те, що коломийки виникли дуже давно: перші відомі нам записи належать до XVII сторіччя, але є документальні свідчення про їхнє існування ще в давніші часи! Назва вказує на місце виникнення: місто Коломия Івано-Франківської області. Певну спільність із коломийками мають пісеньки, які поєднують спів із танцем у колі, — сербські "коло", чеські "до колочка", болгарський "хоро".

Объяснение:

за весь навчальний рік, мені сподобався твір олекса стороженка "скарб". "скарб" безумовно оповідання на морально-етничну тему. автор закликає нас, щоб ми поглянули який спосіб вибирає для себе людина.

в оповіданні "скарб" автор зображує головного героя павлуся байдужим, самозакоханим ледарем, що тільки й знатиме: сиди собі, їж та пий.та наголошує: "завидуєте щастю мого павлуся, а ніхто б не схотів бути павлусем".є таке прислівя "щастя знає, кого шукати", ось так і павлуся щастя знайшло.

ця історія дуже цікава, інтригуюча і реальна, я вірю що насвіті бувають такі люди з такими випадками.