Вправа 32. Встановити тип семантико-синтаксичних відношень між час- тинами безсполучникових складних речень. Поставити потрібні розділові знаки й пояснити вживання їх. Зробити 1,4,9,14 речення 1. Вогонь виходить з темної льодини грім визріває в ложі тишини.. (Павл.). 2. Добрий все бачить лиш добре підлий лиш підле у других (Фр.). 3. Життя росте лишены з любові лишень краса людей навчає жить (Павл.). 4. Цвітуть сади біліють хати, а на горі стоять палати, неначе диво (Т. Ш.). 5. Кинь ячмінь у болото вбере тебе в золото (Н. тв.). 6. Учись на старість буде як знахідка (Н. тв.). 7. Поглянь народ твій-раб з рабів, чужи- ми й рідними забутий, гние віки в недолі лютій і віру в долю загубив (Олесь). 8. Законів боротьби нікому не зламати закони материнства не перемінить (П. Т.). 9. Iсторії ж бо пишуть на столі ми ж пишем кров'ю на своїй землі (Кост.). 10. Крізь вікна книг свободи світло ллеться майбутнього видніє далина (Павл.). 11. Найогидніші очі порожні найгрізніше мовчить гроза най- нікчемніші дурні вельможні найпідліша брехлива сльоза (Сим.). 12. Ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз (Олесь). 13. Проминуло за весною літо все навколо золотом повите (Заб.). 14. Побачив шпака знай весна біля порога (Н. к.). 15. Вже темна осінь надійшла зів'ялий лист паде по листю повагом до нас грізна зима іде (С. В.).​

хто знає, скільки дорогоцінних знахідок нині вивозять з україни? бурштин нашої історії має добрий попит за кордоном. але маємо схаменутися: скільки можна заплющувати очі на справді трагічну ситуацію? ! якщо ми не манкурти, перестаньмо, нарешті, торгувати історією своєї землі!

сотні вагонів, навантажених карпатським лісом, перетинають кордони україни щомісяця, сотні гектарів поліських лісів копачі бурштину перетворюють на марсіанські пустелі, луганські й донецькі степи вкриваються вугільними копанками, з річок вимивається пісок, деградуючі українські чорноземи з року в рік не бачать сівозміни й засаджуються соняшником, рапсом або люцерною. варварська псевдогосподарська діяльність давно вже стала ознакою сьогодення і вийшла за межі здорового глузду.

на цьому тлі губиться ще одна жахлива форма розграбування загальнонаціонального надбання — так звана чорна археологія. наслідки діяльності копачів не так помітні широкому загалу, бо не мають, за винятком хіба що поодиноких випадків, широкого суспільного розголосу. але масштаби цього злочину не менші, а може й більші, ніж вирубування карпатських лісів, розробка бурштинових родовищ або луганських копанок.

земля україни багата на свідчення давньої історії — за тисячі років через наші терени пройшли цивілізації й археологічні культури. усі вони залишили тут сліди свого існування — археологічні матеріали й артефакти. кожного сезону тисячі дослідників вивчають археологічні пам'ятки, отримуючи нову неоціненну інформацію про нашу історію.