Твир"життя т.шевченко подвиг який вартий на велику покажу й двину пам'ять

Тарас григорович шевченко – найвидатніший поет усіх часів, справжній геній українського народу. він зробив безцінний вклад у духовну скарбницю наших співвітчизників і усього людства, а своєю творчістю він досягнув світового рівня. довершені твори великого кобзаря й донині сіють зерна добра і світла, сяють незгасимим полум’ям проникливої мудрості, безкомпромісності і справедливості. тарас григорович шевченко народився у кріпацтві, тому поетові, як нікому іншому митцю, були зрозумілі і близькі страждання української бідноти. саме тому він присвятив усе своє життя служінню ідеї соціального та національного визволення трудящого класу. не існувало такої сторінки життя, якої б не торкнулися поезії митця. у більшості своїх творів т. шевченко закликав до об’єднання усіх народів і спільної боротьби проти царизму. він щиро вірив, що на звільнену від експлуататорів землю прийде насправді щасливе і прекрасне життя: «і на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі. «і архімед, і галілей…» без імені тараса григоровича шевченко не можливо уявити української літератури, української культури, не можливо уявити нашого народу і нашої країни. його творча спадщина невмируща, а життя великого кобзаря можна вважати справжнім мистецьким подвигом. т. шевченко віддав усі свої сили заради порятунку українського народу, заради української культури та пошуку шляхів у краще майбутнє. з плином часу ми все більше переконуємось, що поезії т. шевченка – то щирі одкровенні визнання, які він висловив не тільки в адресу минулих та сучасних поколінь, а й в адресу своїх нащадків. я впевнений, що ще не одне покоління українців буде звіряти своє життя іменем і творчістю великого кобзаря українського народу. я добре розумію слова, з якими до генія українського поетичного слова звернулася поетеса ліна костенко: «кобзарю! знов до тебе я приходжу, бо ти для мне – совість і закон… кобзарю, знаєш, нелегка епоха, оцей двадцятий невгамовний вік. завихрень – безліч. тиші - анітрохи… прости, що я дрібницями тривожу твій вічний, твій глибокий сон…». тарас григорович шевченко – це вічний вогонь, який ніколи не згасне в серцях українців, а творчість великого кобзаря – це велика святиня, якою гордиться і дорожить український народ. і ми, і наші нащадки повинні завжди берегти у своїх серцях вогник любові до своєї вітчизни, який запалив своїми творами великий поет тарас григорович шевченко.

Рідна земля, молочна річка,   пурпурова хмаринка, золоте листя,   похмурий ліс, молода весна.