Чим гриби подібні до рослин і чим від них відрізняються

Подібні:

Гриби, як і рослини, здатні до необмеженого росту, а також мають у складі власних клітин клітину стінку, поглинають з субстрату, на якому ростуть поживні речовини.

Відмінні:

Від рослин гриби відрізняються, в першу чергу, відсутністю фотосинтетичного апарату, наявністю хітинової клітинної стінки, утвореннясечовини в процесі метаболізму, тваринний шлях синтезу амінокислот, запасання глікогену тощо; Крім того, серед грибів, що живляться осмотрофно, виділяються відділи, що походять від гетеротрофних пращурів (т.зв. справжні гриби — Chytridiomycota, Zygomycota, Ascomycota, Basidiomycota), та відділи, що походять відводоростей, які вторинно втратили пластиди

Відповідь:

Выд рослин гриби відрізняються, в першу чергу, відсутністю фотосинтетичного апарату, наявністю хітинової клітинної стінки, утвореннясечовини в процесі метаболізму, тваринний шлях синтезу амінокислот, запасання глікогену тощо; від тварин — переважанням осмотрофного типу живлення над фаготрофним, розмноженням за до спор та наявністю клітинних стінок. Проте ці відмінності грибів від тварин не є універсальними. Наприклад, до організмів, які за назвами визнаються Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури(МКБН) грибами, належать міксомікотові слизовики. Вони позбавлені клітинних стінок і здатні до фаготрофного живлення (хоча розмножуються за до спор). Крім того, серед грибів, що живляться осмотрофно, виділяються відділи, що походять від гетеротрофних пращурів (т.зв. справжні гриби — Chytridiomycota, Zygomycota, Ascomycota, Basidiomycota), та відділи, що походять відводоростей, які вторинно втратили пластиди. Останніх часто називають псевдогрибами, і включають у цю групу відділи Oomycota,Hyphochytriomycota та Labyrinthulomycota.

Зазвичай, міксомікотові гриби (вони ж слизовики) та псевдогриби об'єднують під загальною назвою «грибоподібні організми». Справжні гриби розглядаються як самостійне підцарство Fungi, яке разом з підцарствами Plantae та Animalia складають царство Платикристат.

2. Відділ Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) I Гриби, в яких вегетативне тіло представлене розгалуженим клітинним міцелієм. Вегетативні клітини гаплоїдні або дикаріонтичні, причому дикаріонтична стадія за тривалістю переважає. Статевий процес – соматогамія. Статеве спороношення – базидія з базидіоспорами. Монадні стадії повністю відсутні. Відділ нараховує близько 30 тис. видів і є другим за кількістю видів після аскомікотових. Еволюція базидіомікотовіих відбувалася паралельно до аскомікотових. У складі відділу представлені майже всі екологічні групи грибів, у тому числі сапротрофи на різноманітних субстратах, паразити вищих рослин, мікоризоутворювачі, дереворуйнуючі гриби тощо. Зустрічаються також копротрофи та мікотрофи. Серед базидіальних значна кількість видів належить до їстивних або отруйних грибів. Деякі представники мають цінні лікарські властивості. Біохімічні особливості та живлення. Базидіомікотові синтезують лізин за грибним шляхом (ААА-шлях). Синтез триптофану відбувається по-різному – у шапинкових агарикоїдних грибів він синтезується за до другого комплексу ферментів, у всіх інших – за до четвертого комплексу. Іони заліза поглинаються за до сидерамінів. Поліоли (включаючи маніт) наявні у досить значних кількостях. Споживання органічних речовин відбувається виключно шляхом абсорбції.  Грибам цього відділу притаманний широкий спектр вторинних метаболітів, до яких належать антибіотики, мікотоксини, інгібітори росту вищих рослин, фітогормони та ін. Цитологічні ознаки. Клітини базидіомікотових вкриті оболонками, основу яких складають хітин та глюкани. Оболонки, на відміну від аскомікотових, багатошарові. Септи між клітинами або доліпорові з відкритою порою (в устоміцетів з порою, закритою дрібними вакуолями (теліоміцети), або доліпорові з парентосомою (базидіоміцетові). Мітохондрії з пластичними кристами. Комплекс Гольджі відсутній. Одномембранні органели подібні до аскомікотових – це літичні пухирці, хітосоми, ломасоми, мікротільця, вакуоля з клітинним соком. Найпоширенішими типами включень є краплини олії та глобули глікогену. Вегетативне тіло представлене короткоіснуючим гаплоїдним та довгоіснуючим дикаріонтичним міцелієм. Міцелій, що розвивається із спор статевого спороношення – базидіоспор, - гаплоїдний і часто утворений клітинами, що здатні до брунькування, внаслідок чого може мати габітус псевдоміцелій. Переважаючим у циклі розвитку типом вегетативного тіла є дикаріонтичний міцелій, що розвивається після статевого процесу. Такий міцелій, як правило, рясно розгалужений, багатоклітинний та септований. II Розмноження. Основним розмноження базидіомікотових є розмноження за до спор статевого спороношення – базидіоспор. У меншому ступені представлене вегетативне розмноження – частинами міцелію та поодинокими спеціалізованими клітинами, що утворюється внаслідок фрагментації гіф – телейтоспорами, уредоспорами або споживаючими акінетоподібними товсстостінними клітинами – хламідоспорами. Значно рідше зустрічається нестатеве розмноження за до конідій.  Статеве розмноження. На відміну від аскоміцетів, у базидіальних грибів відсутні диференційовані статеві органи. Статевий процес – соматогамія. Вона відбувається або шляхом злиття двох вегетативних клітин гаплоїдного міцелію, або двох базидіоспор, або продуктів їх брунькування.  III

Пояснення:

да

Объяснение:

Клетка ограничена клеточной оболочкой (плазмалеммой) от внешней среды.