Які інженерні та архітектурні відкриття втілено в пантеоні ?!?

Храм богів у Римі зазнав повної реконструкції у 118 році нашої ери за правління імператора Адріана. Грандіозна купольна споруда постала через сім років. При вході до храму портик з 18 височенних колон із сірого та рожевого граніту, вони були доставлені з Єгипту. Як їх транспортували тоді до Рима, залишається загадкою. Перш ніж потрапити всередину — ще одне диво: бронзові двері висотою 7 метрів. Для древньої епохи такі розміри були рекордними. І нарешті за важкими дверима відкривається шедевр античної архітектури.

Храм збудовано з бетону (у тому числі й купол) та облицьовано цеглою, що виконує лише декоративну функцію. Глуха, циліндрична ротонда Пантеону, перекрита напівсферичним куполом (діаметр понад 43 м), являє собою велике інженерне досягнення античності. Площу ротонди збільшують вісім велетенських ніш.

Упорная и затяжная борьба между Москвой и Тверью началась в 1304 году со смертью великого князя Андрея Александровича. На освободившийся великокняжеский престол претендовало сразу два кандидата — тверской князь Михаил Ярославич и московский князь Юрий Данилович. Московское и Тверское княжество имели выгодное геостратегическое положение, что уравнивало соперников в их шансах на лидирующий статус среди прочих русских земель. Правители противоборствующих сторон использовали все возможности для укрепления собственного положения и получения от монголов ярлыка на великое княжение. Масштабный карательный набег 1293 года, известный как Дюденева рать, закончился разорением 14 городов Северо-Восточной Руси, в том числе Владимира и Москвы. Начиная с рубежа XIII и XIV веков борьба двух княжеств вступает в активную фазу, которая выражалась, прежде всего, в обладании великокняжеским ярлыком.