Перша зустріч друзів із Василем.

Іван якович був переконаний, що «повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе заняти сучасних живих людей». саме для цього й було створено «захар беркут». го­ловна думка повісті проста й вічна: як зберегти, втримати духовну, політичну та економічну свободу — тобто право вірити  в те, що відроджує в народі життя; право заводити й відстоюва­ти свій власний, вільний суспільний лад; право на землю і всі плоди власної праці, право на «своє добро» — як кожної люди­ни, так і громади загалом? що для цього потрібно? пошук  відповіді на це питання й надихнули нашого геніального пись­менника на написання цієї повісті (франко в думках пере­носився у прадавні, оповиті загадковим серпанком часи — xiii століття, добу червоної, галицько-волинської або кар­патської русі, з насолодою створював образи сильних тілом і насамперед духом людей, що живуть як органічна частина ве­ликого прасвіту природи, що можуть з однаковим завзяттям схопитися в двобої з гігантським ведмедем та з іноземними за­гарбниками — монголами, боронячи свою свободу).