ОПОВІДАННЯ СІРОМАНЕЦЬ

Як Сашко ставиться до Сіроманця? Чому саме так?
Що помітив пізніше Сашко в очах Сіроманця?
Де вони зустрілися вперше?
Який сон щоночі снився Сіроманцеві?
Який сон тричі бачить Сашко?

Дружба Сашка із Сіроманцем

Мета уроку: дати характеристику хлопчику Сашку та його товаришеві вовку Сіроманцю за повістю М.Вінграновського «Сіроманець». Розвивати мислення та мовлення учнів; виховувати повагу та любов до природи, кращі людські риси характеру.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійний проектор; повість М.Вінграновського «Сіроманець»; наукова література, де вміщено інформацію про вовків.

Не такий вовк страшний, як його малюють.

Вовка боятися – в ліс не ходити.

(Народна творчість).

               

Хід уроку.

   1. Повідомлення теми уроку. Діти, ви прочитали повість Миколи Вінграновського «Сіроманець», знайомі із сюжетом твору. Сьогодні ми поговоримо про головних героїв –хлопчика Сашка та його товариша вовка Сіроманця. Спробуємо зрозуміти поведінку хлопчика відносно вовків – хижаків, яких ми, зазвичай, боїмося. Охарактеризуємо вчинки хлопця відносно Сіроманця, а також дамо характеристику самому Сашкові.

   2. Твір «Сіроманець» – це повість. Пригадаємо визначення повісті.

Повість – великий розповідний прозовий твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями проміжку часу.

   • Яку повість ви читали на уроках української літератури в 5 класі?

   • «Повість минулих літ».

   • Що ви знаєте про вовків? (Двоє учнів розповідають  про вовків, використовуючи наочність).

   • Епіграф нашого уроку написаний на дошці. (Зачитати). Як ви розумієте цей народний вислів?

   • Про кого іде мова в цих загадках?

Ой за лісом, за пролісом коні іржуть, а додому не ідуть.

                                                                  (Вовки).

Сам собі у пітьмі світить,

Щоби з’їсти когось – мітить.

                              (Вовк).

По полю гасає, овечок хапає і нас лякає.

                                                   (Вовк).

 

Перегляд слайдів на проекторі. (Різновидності вовків.)

   • Назвати героїв повісті. ( Сіроманець,Сашко, Олександр Степанович, Василь Чепіжний, Надія Петрівна - вчителька, Галя Грушецька – однокласниця, Шевчук, Побігайло, сторожиха баба Маня, Андрійко Лях, батько – Петро Лях.

    -

   • З чого видно, що тварини відчувають добрих і лихих людей, ставляться до них по-різному?

   • Який художній твір із світової літератури розповідає про хлопчика, який не боявся хижих звірів, а, навпаки, дружив із ними?

   • Як Сіроманець поневірявся на чужині в снігах? Що ви відчували, читаючи цей фрагмент повісті?

   • Чим Андрійко близький до Сашка?

   • Чим близький вам Сашко? Які риси характеру хлопця ви можете назвати (любить тварин,добрий, чуйний, лагідний, товариський, завжди прийде на до т. ін.).

   • Чи всі вчинки Сашка ви схвалюєте? Зараз ми з вами поміркуємо більш реально. Діти, ви бачили вовків? Ви боїтеся цих тварин? Подивимося на епіграф нашого уроку. (Читання епіграфа). Ці висловлювання оптимістичні, закликають нас не боятися хижих звірів. Але люди, все ж таки, бояться вовків. Тому що людина не може розуміти, що у вовка на думці. Є такий народний вислів: «Вовк по-вовчому і думає».

   • Повернемося до мого останнього запитання, пригадаємо зустріч у лісі Сашка з вовком. Ст.249, коли Сашко подумав, що стоїть теля, а то був вовк. «Рука Сашка завмерла», «Сашко задерев’янів», «Сашко потроху відторопів, прийшов до тями». Про що говорять ці слова з тексту? Так, хлопчик злякався, адже він не знав, як поведе себе вовк. І вчителька Надія Петрівна його застерігала.

   • Так яких вчинків Сашка ви не схвалюєте? Де він ризикує? (Ходить з ним по лісу, лягає в яму разом із вовком, розрізає мотузки, якими був зв’язаний вовк і т.ін.). І тому ми повинні поважати тварин, не знищувати їх, не ображати, не дратувати не зачіпати. І все ж таки – бути обережними.

   • Завершіть прислів’я: «Скільки вовка не годуй…». Хто ці слова із прислів’я сказав у тексті твору? (В.Чепіжний, ст.270). Чи можна так сказати про Сіроманця? Чому?

   • Є багато народних висловів про вовка. У вас на партах незавершені прислів’я про вовка, завершіть їх. (Робота у парах).

Отже, діти, повертаючись до епіграфа нашого уроку, ми можемо зробити такі висновки, що всі звірі, які заселяють нашу планету, мають право на життя і ми повинні любити природу, звірів, навіть хижих, допомагати їм, як це роблять єгері в лісах, кладуть їжу звірям у годівниці, особливо взимку.

  Але обережними в поводженні з тваринами ви повинні бути завжди, чи то свійські, чи то хижі тварини, тому що повадки тварин часто бувають нам не зрозумілими, їх не можна передбачити. Звір може напасти, коли відчуває небезпеку з боку людини, або щось може роздратувати. А також хвора на сказ тварина. Чули такий народний вислів «Береженого й Бог береже». Але майте на увазі, люди часто теж бувають лихими, а тому теж не можна довірятися незнайомій людині.

Объяснение:

Вранці я прокинувся на диво рано - яскраве сонячне світло набридливо пробивалося крізь тоненькі завіси. невдоволено бурмочучи, я потягнувся, встав з ліжка і почимчикував до величезного вікна. за холодну зиму його рама геть розм'якла та де-не-де пропускала тоненькі потоки холодного вітру. я давно вже казав мамі, що час поставити нові вікна в будинку, та весь час чув одну відповідь: "в нас немає достатньо грошей". я вже хотів завішати штори, та мимоволі поглянув у вікно. - господи, скільки я спав? - скрикнув я. ще вчора ввечері надворі простелявся невеликий шар снігу, дерева похмуро перекривали сіре небо, а зараз весь сніг кудись зник, небо стало ясне, безхмарне. біля самого яскравіше звичайного світився зеленню мох, чорна земля відблискувала сонячні зайчики своїми калюжами та струмочками. таке відчуття, наче за ніч природа нарешті згадала, що вже квітень і час влаштовувати весну. я посміхнувся. - мамо, ти це бачила? - крикнув я в дверний прохід до сусідньої кімнати. - що вже трапилося? - спросоння спитав тихий голос. - йди сюди. через кілька хвилин мама вже підійшла до мене, засапана, в старому білому халаті, все ще тремтячи від легкої прохолоди. - мамо, дивись, - показав я їй на вікно. мама довго зачаровано дивилася на пробуджене подвір'я. вперше за стільки місяців вона посміхнулася. - сподіваюся. що з весною і наше життя стане кращим, - сказала вона мені і обійняла. - обов'язково, мамо. в школу я тоді не пішов - занадто багато справ було в дворі. весна - це не тільки пробудження всього живого, це ще й численні клопоти. мамі в садку, розпушуючи землю, я знайшов навіть три проліски. якщо тато повернеться скоро з війни, я їх йому обов'язково він повернеться - я це точно знаю, бо в таку весну не може бути нічого поганого, тільки щастя та радість.