1.Чому за Томом майбутнє?
2. Чому Р.Д.Бредбері "Усмішка" - це попередження людству б)!!!

Объяснение:

Символи майбутнього (твір за новелою Р. Бредбері “Усмішка”)

Дуже хочеться зазирнути в Майбутнє… Якби була машина часу – вдалося б їм тішитися, як житимуть мої однолітки років через сто. Але, на жаль, машину часу у ще не винайшли, та і навряд чи винайдуть.

Але кожен з нас сподівається, що у майбутньому нас чекає багато хорошого і не відбудеться нічого з того, про цю розповів Рей Бредбері.

Рік 2061-й. “Міста – руїни, дороги від бомбардувань – немов пилка, поля вночі відсвічують, радіоактивні”. І черга. Черга людей, які терпляче чекають хвилину, щоб плюнути. Плюнути в картину!

Вона – символ, яка знищила все і залишила їм тільки розруху, бруд, холод, голод. У черзі хлопчисько, який з ранку зайняв місце, щоб “помститися” картині. Для нього, як і для багатьох, це свято, а їх так мало в цьому житті.

Том згадує, як на одному такому святі “рвали і палили книги на площі, і всі сміялися, наче п’яні”, на іншому – “щасливчики, кинувши жереб, могли по одному разу шибонути машину кувалдою”. Дехто в черзі ще сподівається, що колишні часи можна повернути: з’явиться людина, у “якої душа тягнеться до прекрасного”,

людина “з душею”.

Але більшість у це вже не вірить. Ось і головна площа. По кутках обгородженого майданчика – четверо поліцейських. Вони мають стежити, щоб в картину не кидали каміння. “Це для того, – пояснили тому, – щоб кожному дісталося плюнути по разу”.

А ось і сама картина. Хлопчик завмер! “Жінка на картині усміхалася таємно-сумно, і Том, відповідаючи на її погляд, відчував, як б’ється його серце, а у вухах ніби звучить Музика “.

А натовп, діставши дозвіл на знищення картини, кинувся до неї. Хлопчик, захоплений потоком, підбіг до розбитої рами руку, схопив клаптик лиснючого полотна, смикнув і впав”. Розлючені люди шаліли: “старі жували шматки полотна”, “чоловіки рвали їх на дрібні клапті”.

А в цей час Том, судорожно притиснувши до грудей шматок полотна, біг додому. Увечері, коли всі лягли спати, хлопчик розгладив клаптик замальованого полотна.

“Світ спав, освітлений місяцем. А на його долоні лежала Усмішка. Він дивився на неї в білому світлі, яке падало з північного неба, і тихо повторював про себе, знову і знову: “Усмішка, чудова усмішка…” Він заплющив очі, і знову в мороці перед ним – Усмішка. Ласкава, добра…”

В оповіданні Р. Бредбері “Усмішка” йдеться про знамениту картину Леопарде да Вінчі “Мона Ліза”, про її загадкову усмішку, яка хвилює вже не одне покоління людей. Невже те, про що розповів письменник, може статися в майбутньому? Ні! Я в це не вірю!

А оповідання Бредбері – це попередження нам, які живуть сьогодні: “Краса порятує світ! Зробіть так, щоб вона не пішла з ваших душ!” Хай усміхається вам Джоконда і через тисячу років!

Бо він майбутнє

Бо він убийця

Объяснение:

1 -Москва - настоящее

2 - Ершалаим Мистический мир