Як виникло ринкове господарство і якою є його роль в сучасному світі?

Новітня світова ринкова система та її формування. Реферат

На сучасному етапі суспільного розвитку значну роль для економіки кожної окремої країни і світу в цілому відіграє світове господарство, яке поєднує національні господарства, що пов’язані і взаємодіють за законами міжнародного поділу праці

Він полягає в спеціалізації окремих країн на виробництві певних товарів та послуг і товарному обміні цими продуктами на світових ринках. МПП виникає між країнами, що захищені своїм державним суверенітетом.

Формування спеціалізації господарства підкоряється дії закону порівняльних переваг, запропонованим Д. Рикардо в 1917 р., який стверджує, що кожній країні, навіть тій, яка має абсолютні переваги з виробництва будь-яких товарів, вигідніше зосередити свої зусилля на виробництві тих товарів і послуг, у виробництві яких вона досягла порівняно більшої ефективності, і експортувати їх в обмін на товари, яких вона не виробляє.

А це означає, що кожна країна має порівняльну перевагу у виробництві якого-небудь товару чи послуги і може дістати зиск, торгуючи ними або обмінюючи їх на інші товари чи послуги.

Для реалізації можливостей, що виникають у процесі розвитку МПП та забезпечення руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили, на світових ринках потрібна постійна підтримка міжнародних двосторонніх та багатосторонніх відносин, укладенні зовнішньополітичних та зовнішньоторгових угод, як між окремими фірмами, так і між урядами країн.

Економічні зв’язки між країнами мають багатовікову історію. Протягом століть вони існували переважно як зовнішньоторговельні, вирішуючи проблему забезпечення населення товарами, які національна економіка виробляла неефективно або не виробляла взагалі. З розвитком еволюції зовнішньоекономічні зв’язки переросли межі зовнішньої торгівлі і перетворились в складну сукупність міжнародних економічних відносин, що стосуються інтересів всіх держав.

Міжнародні зв’язки виступають сьогодні найважливішим фактором економічного росту, структурних зрушень і підвищення ефективності національного виробництва, одночасно є і каталізатором диференціації країн, нерівномірності їх розвитку. Це можна довести тим, що сучасне світове господарство як в політичному, так і в соціально-економічному відношенні неоднорідне і характеризується великою кратністю. Як колись, на світовій арені серед суб’єктів економічної діяльності країни з різним рівнем промислового розвитку, умовами і стандартами життя суспільства.

Ринкова система і важливі питання економіки

Ринкова система – це система вільної підприємницької діяльності. Вона охоплює питання:

Скільки товарів і послуг необхідно виробляти.

Що треба виробляти.

Як треба виробляти продукцію.

Куди і кому реалізувати продукцію.

Як удосконалювати виробництво.

Ринкова система – це механізм зв’язку попиту і пропозиції через систему цін і ринків, який побудований на мотивах отримання прибутку.

Конкурентна ринкова економіка стимулює технічний розвиток.

В ринковій економіці відсутній адміністративний контроль за виробництвом і споживанням. Функції контролю виконує механізм конкуренції. Вона створює певну відповідність між приватними і суспільними інтересами. Фірми домагаються збільшити свої власні вигоди (отримання прибутків) і тим самим сприяють забезпеченню державних чи суспільних інтересів.

Що виробляти і скільки по яких цінах продавати, кому і де – визначається механізмом попиту і пропозиції, нормою прибутку, курсом акцій, курсом валют, позичковим процентом. З розвитком суспільства ринкова економіка розвивається і удосконалюється, роблячи курс на соціальний захист населення. соціальна ринкова економіка шляхом антимонопольної політики держави захищає споживачів від розгулу підприємців, регулює її, створює умови для приватного підприємництва, конкуренції, отримання прибутку

Усиление самодержавной власти при первых романовых  происходило по нескольким причинам: а) после правления ивана грозного и смуты древние боярские роды находились в состоянии упадка ("захирели") и составить сильную оппозицию романовым они были не в состоянии; б) опыт прошлых лет показывал, что боярство не могло считаться надежной опорой самодержавия, наоборот, было склонно к борьбе за власть, а потому первые романовы усиливали позиции служилого дворянства, полностью зависевшего от царя, а потому заинтересованного в сильной царской власти; в) при первых романовых продолжает развиваться бюрократический аппарат, который стал играть главную роль в страной. помимо этого из приказов стали постепенно убирать думных бояр, а созданный приказ тайных дел осуществлял контроль фактически над всеми сферами жизни страны и был подчинен лично царю; г) происходило постепенное реформирование армии, с введением полков нового типа, становившихся надежным оплотом царской власти; д) с одновременным уменьшением роли представительных органов происходило их качественное изменение за счет уменьшения доли родовитой знати, что позволило царской власти ослабить влияние боярства, опираясь на другие сословия; е) принимаемые законы ставили особняком личность царя и ввели понятие "государственное преступление" за действия против царской власти;   ж) немалую роль в усилении самодержавия сыграли личные качества патриарха филарета.