Хто євідкривачем антибіотиків у пеніцила​

Александр Флеминг ,.....................

У 1896 році з грибків був виділений перший антибіотик[?] — мікофенолова кислота.

У цьому ж році нікому не відомий студент Ліонської військово-медичної академії Ернест Дюшен описав у своїй дипломній праці «життєву конкуренцію» мікроорганізмів та цвілевих грибів, особливо зелених, добре відомих французам завдяки їхнім улюбленим сирам — рокфору та камамберу.

Російські лікарі В. А. Манасєїн (1841—1901) та А. Г. Полотєбнов (1838—1908) у 80-тих роках XIX ст. використали для лікування дерматологічних хвороб, що їх спричинюють бактерії, шкірку апельсинів, на якій росла пліснява подібна до пеніцилліуму, й лікували гнійні рани прикладанням до них зеленої плісняви, але це залишилось практично непоміченим сучасниками.

1913 року К. Алсберґ виділив пеніцилову кислоту.

До Першої світової війни, хворих лікували сумішшю антибіотиків, які отримували з мікроорганізмів групи Pseudomonas. Але все ж таки лікування пліснявою вважалося «лабораторним курйозом».

ответ:Эктодерма - нервная система, кожные железы, эмаль зубов, волосы, ногти, кожный эпителий.

Энтодерма - ткани кишечника, дыхательные пути, печень, поджелудочная железа.

Мезодерма - мышцы, хрящевой скелет, костный скелет, органы выделительной, половой и кровеносной системы (надеюсь