Текст з помилками (8 помилок):
Зовнішня політика великих індустріальних держав наприкінці XIX – на початку XX ст.. повністю підпорядковувалася їхнім культурним інтересам. Велике значення мало також наростання анархічних рухів. Подолати внутрішньополітичні кризи в своїх країнах влада намагалася шляхом соціалізації економіки. Нерівномірність економічного й політичного розвитку держав призвела до посилення боротьби між ними. Найгостріші суперечності виникли між Великою Британією і Росією, яка в цей період випередила Британію за темпами промислового виробництва. На 1914 р. Німеччина разом зі своєю союзницею Японією мала добре озброєну восьмимільйонну армію. В Європі виникли дві ворогуючі коаліції – Антанта та Троїстий союз. США спочатку проводили політику «блискучої ізоляції», але потребувала союзників в боротьбі за збереження своїх колоній. До 1914 р. Україна залишалась розділеною між Росією та Австро-Угорщиною. Українці мали можливість вплинути на політику урядів обох імперій. Обидва агресивних блока ставили перед собою мету – загарбати українські землі, особливо Антанта.

Земский Собор – высшее сословно-представительское учреждение Русского царства с середины 16 до конца 17 века, собрание представителей всех слоев населения (кроме крепостных) для обсуждения политических, экономических и административных во Земский Собор существовал в период сословно-представительной монархии. Последним Земским Собором принято считать собрание, состоявшееся в 1683-1684 годах по во о «вечном мире» с Речью Посполитой.

В.О.Ключевский определял земские соборы как «особый тип народного представительства, отличный от западных представительных собраний». В свою очередь С.Ф.Платонов считал, что земский собор — это «совет всей земли», состоящий «из трёх необходимых частей»:

1) Освященного собора русской церкви с митрополитом, позднее с патриархом во главе

2) Боярской думы

3) Земских людей, представляющих собой различные группы населения и различные местности государства

Такие собрания созывались для обсуждения важнейших во внутренней и внешней политики Российского государства, а также по любым делам, не терпящим отлагательства, например, разбирались во войны и мира. Судьбам политического устройства страны были посвящены земские соборы 1565 года, когда Иван Грозный уехал в Александровскую слободу, особое значение имеет приговор, вынесенный земским собранием 30 июня 1611 года в «безгосударное время».