Цитати до Івана Дідуха "Камінний хрест"

Ось

«Я ціле житє лиш роб, та й роб, та й роб! Не раз, як днинка кінчиласи, а я впаду на ниву та й ревно молюси до бога: господи, не покинь ні ніколи чорним кавалком хліба, а я буду все працувати, хіба бих не міг ні руков, ні ногов кинути..»

«Отакий був Іван, дивний і з натурою, і з роботою»

«..де мені, переломаному, до ходів? Я зробок - ціле тіло мозиль, кості дрихлаві, що заки їх рано зведеш докупи, то десіть раз йойкнеш!»

«То вже, Іване, пропало. За цим краєм не варт собі туск до серця брати! Ой, здолали нас, так нас ймили в руки, іцо з тих рук ніхто нас не годен вірвати, хіба лиш тікати…»

«Хотів-єм кілька памнєтки по собі лишити…»

я думаю, что надо иметь чувство собственного достоинства,всегда лучше сохранять своё достоинство и честь. иметь собственное мнение, не подстраивается под других. у людей это цениться.