Як буде іменник вівчар у давальному відмінку однини.

Кому чому? вівчару

Моя улюблена телепередача “що? де? коли? ”. я почав дивитися її ще коли мені було років десять. звичайно, тоді я не розумів багатьох складних запитань, але сама атмосфера гри — напружена й красива — запам’яталася мені саме в цьому віці. багато що змінилося в передачі “що? де? коли? ”, постарішали ті, хто грав із самого її початку, але головне лишилося: ігрове поле, поділене на сектори, дзиґа, шість гравців, які цілу годину будуть вражати телеглядачів своїм інтелектом.засновник гри “що? де? коли? ” володимир ворошилов, нині покійний, був людиною насправді творчою, наділеною неабияким смаком. саме завдяки йому гра отримала потужний імпульс для подальшого розвитку. адже володимир ворошилов вигадав усе те, що ми в цілому називаємо “що? де? коди? ” . сьогодні ця гра популярна не лише на території колишнього срср, а й у багатьох країнах далекого зарубіжжя. цікавість до “що? де? коли? ” рік у рік зрос­тає, розширюється коло телеглядачів, зазнає змін склад гравців у студії, яких недаремно звуть знавцями.яких тільки запитань не буває під час гри. кожне з них складне й потребує не лише величезного запасу знань, а й уміння мислити швидко й оригінально. якщо мені вдається відгадати хоча б одне із запитань, я вже пишаюся собою. у мене викликають захват ці молоді й не дуже молоді люди — майстри гри “що? де? коли? ”. проти них спря­мовані найкращі телеглядацькі сили, але знавці все одно раз у раз виходять переможцями. питання, за кого вболівати під час “що? де? коли? ”, в мене просто не виникає: звичайно ж, за знавців.понад два десятиліття налічує історія гри “що? де? коли? ”. мені здається, що ця гра матиме продовження ще принаймні протягом такого ж часу, а то й більше.дійсно, ця гра просто не може бути нецікавою, адже питання телеглядачів і відповіді знавців ніколи не повто­рюються. якщо б мене запитали: “чи хотів би ти бути знавцем? ”, я б щиро відповів, що ні. мені хочеться залишатися вдячним телеглядачем, який із завмиранням серця слідкує за перебігом непростого двобою. так, лунає гонг, і почи­нається наступний раунд у безкінечному ланцюжку запитань і відповідей.