Місяць, закоханий у ніч чарівну, сяє щасливий і світить. Виписати словосполучення.

ім’я людини - це юридично зафіксоване слово для вирізнення особи. кожен народ протягом тисячоліть виробив свої власні імена. в них відобразилася його духовна культура, характер і світогляд. прадавні українці мали промовисті й милозвучні імена: добриня, дана, любим. в давні часи слов’яни мали тісні племінні зв’язки, тому досить часто імена були спільними для всього слов’янського світу: богумил, миролюба, крилач, полян, творилад, братислав.із прийняттям християнства почали впроваджувати грецькі, римські, єврейські імена. їх часом було важко вимовити й запам’ятати, тому українці надавали іменам власного фонетичного і морфологічного вигляду. прокопія іменували прокопом, ігнатія – гнатом. ще кілька століть після християнізації давні народні імена активно вживались поруч із християнськими. майже кожен українець мав два імені: традиційне й церковне. з часом християнське ім’я стало головним. чимало народних імен збереглося у вигляді прізвищ: тригуб, хмара, богород та подібні. (за г.лозко; 132 сл.)