Твір-роздум на тему " осінь за вікном"

Тане осінній замріяний день, синюватий вечір м’яким покривалом спускається на землю, стираючи барви, лякаючи дзвінкою прохолодою, нагадуючи про те, що скоро вже все навкруги відцвіте, відбуяє, зблякне, пожовкне. тане день. а за вікном гордо стоять величні дерева - каштани. лапате листя ще тільки трошки пожовкло на кінчиках, втратило свою свіжість, але від цього зовсім не втратило своєї краси. зеленаве, жовтувате, навіть трошки коричневе, це листя надає деревам справжньої казковості. особливо тепер, увечері, коли, все навкруги здається незвичайним. а під деревами всипано густо маленькими полірованими м’ячиками. то каштанчики - осінні діточки величних дерев, діти, що мають дати життя новим паросткам. значить, осінь - це не тільки вмирання? так, це нова надія, початок нового життя, сподівання на весняне відродження.

ответ: з 1933 року і до сьогодні ця літера майже не вживається в українській мові, незважаючи на запровадження третього видання українського правопису, випущеного в світ 1990 року. в ньому записано: “ літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно-запозичених і зукраїнізованих”. далі подається перелік цих слів. щодо власних назв іншомовного походження, у яких наявний етимологічний звук ґ, згідно з традицією вимовляється щілинний (фрикативний) звук (г). вимова слів із звуком ґ) не є порушенням орфоепічної норми. вважаємо, що запровадження літери ґ сприятиме адекватному звучанню, милозвучності та звуковому багатству мови, тому її слід інтенсивніше вводити в практичне користування.

объяснение: