Правильно написано початкові форми прикметників у рядку ​

1,  я був дуже слабеньким учнем. загалом через лінощі. я не бачив для себе жодних «життєвих висот». батьки жаліли мене. казали, що далеко не всім потрібна вища освіта. не всім же бути вченими чи керівниками підприємств. «знайдеш і ти, синку, своє місце у житті», — заспокоювали мене батьки. «місце у житті» хвилювало мене мало. власне у мене було вже тепленьке і сите місце. доросле життя маячіло десь далеко-далеко. нам усім здається, що дитинство буде тривати вічно. десь я прочитав, що на початку шляху кожній людині життя уявляється багатотомним романом, а наприкінці — коротким афоризмом. підозрюю, що для багатьох ці афоризми звучать не так уже й оптимістично. коли мама записала мене у спортивний клуб, я намагався опиратися. але не дуже — і тут узяли гору мої лінощі. спочатку мені дуже не силкуватися. потім якось непомітно звик. однаково немає чим зайнятися. на підготовку завдання я багато часу не витрачав. загалом звичка займатися спортом сформувалась у мене досить швидко. а за півроку у мене виявились неабиякі здібності у спорті. ось де був заритий мій талант. я вважаю, що талант є у кожної людини. але не кожний про це здогадується. і не кожний здатний відкрити його в собі. мені шкода таких людей.