Что общего у героя рассказа с героями произведений А.Грина, А.Платонова, А.Куприна

ответ:В прозе А. П. Платонова появляется новый тип героя — странствующий философ, пытающийся понять «смысл частного и общего существования» и стремящийся найти путь ко всеобщему счастью. Философские убеждения самого писателя естественным образом передались и героям его прозы, поэтому, чтобы понять своеобразие внутреннего мира платоновских героев, необходимо уяснить особенности мировоззрения самого писателя.

Неисправимый идеалист и романтик, Платонов верил в «жизненное творчество добра» , в «мир и свет» , хранящиеся в человеческой душе, в занимающуюся на горизонте истории «зарю прогресса человечества» . Писатель-реалист Платонов видел причины, заставляющие людей «экономить свою природу» , «выключать сознание» , переходить «изнутри вовне» , не оставляя в душе ни единого «личного чувства» , «терять ощущение самого себя» . Он понимал, почему жизнь на время «оставляет» того или иного человека, подчиняя его без остатка ожесточенной борьбе, почему «неугасимая жизнь» то и дело гаснет в людях, порождая вокруг мрак и войну. Платонов синтезировал в своем творчестве идеи многих философских направлений и школ. Отзвуки этих теорий мы находим у героев его произведений. Например, уверенность главного героя романа «Чевенгур» в том, что с труда можно достичь всеобщего счастья, отсылает нас к философии «общего дела» Федорова; а мысль о том, что человечество — «единое существо» , перекликается с идеями русского космизма. Последнее особенно близко Платонову и его героям: «Человечество — одно дыхание, одно живое, милое существо. Больно одному, больно всем. Умирает один, умирают все» . Труд является средством познания мира, с его человек должен победить силы природы (в мире Платонова природа — враждебная человеку стихия) , достичь всеобщего счастья. Мысль о том, что именно труд — это путь человечества к счастью и средство познания мира, глубоко переживается всеми героями Платонова.

Объяснение:

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  

                       П О С Т А Н О В А  

                  від 2 березня 1998 р. N 241  

                              Київ  

     ( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ  

       N 565 ( 565-2002-п ) від 26.04.2002 )  

                  Про проведення експерименту  

       з утворення прийомних сімей в Запорізькій області  

          та затвердження Положення про прийомну сім'ю  

    З метою створення нової форми родинного виховання дітей-сиріт  

і  дітей,  позбавлених  батьківського   піклування,   забезпечення  

найбільш повного  захисту  їх  інтересів Кабінет Міністрів України  

п о с т а н о в л я є:  

    Провести експеримент    з   утворення   прийомних   сімей   в  

Запорізькій області.  

    Затвердити Положення про прийомну сім'ю (додається).  

    В інших  областях,  містах  Києві,  Севастополі та Автономній  

Республіці Крим Положення про прийомну сім'ю буде  введено  в  дію  

рішенням Кабінету Міністрів України після узагальнення результатів  

проведеного експерименту.  

    Прем'єр-міністр України                     В.ПУСТОВОЙТЕНКО  

    Інд. 28  

                                       ЗАТВЕРДЖЕНО  

                           постановою Кабінету Міністрів України  

                               від 2 березня 1998 р. N 241  

                           ПОЛОЖЕННЯ  

                       про прийомну сім'ю  

                      Загальна частина  

    1. Прийомна  сім'я є формою родинного виховання дітей-сиріт і  

дітей, позбавлених батьківського піклування.

    Метою утворення  прийомної  сім'ї є влаштування дітей-сиріт і  

дітей,  позбавлених  батьківського   піклування,   у   сім'ї   для  

формування у родинному колі повноцінних особистостей.  

    2. Прийомна  сім'я  -  це  сім'я,  яка  добровільно  взяла із  

закладів  для  дітей-сиріт  і  дітей,  позбавлених   батьківського  

піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.

    Загальна кількість дітей у такій сім'ї,  враховуючи рідних  і  

прийомних, як правило, не повинна перевищувати 5 осіб.

    Прийомна сім'я  бере  дітей  на  власну  житлову   площу   за  

наявності   відповідних   житлово-побутових   умов   (виходячи  із  

санітарних норм у даній місцевості).

    Діти виховуються  в  прийомній  сім'ї  до 18 років,  а у разі  

навчання у вищому навчальному закладі - до його закінчення.  

    3. Для дітей,  взятих на виховання та  спільне  проживання  у  

прийомну  сім'ю,  зберігаються  пільги,  встановлені  державою для  

дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.  

         Порядок утворення і діяльності прийомної сім'ї  

    4. Рішення  про   утворення   прийомної   сім'ї   приймається  

виконавчим   комітетом  міської,  районної  у  місті  (у  разі  її  

створення)  ради  або  районною,  районною  у  містах   Києві   та  

Севастополі   державною   адміністрацією  за  поданням  письмового  

висновку відповідних місцевих органів у справах сім'ї та молоді на  

підставі  заяв  подружжя  (далі  -  прийомні батьки),  яке виявило  

бажання взяти в сім'ю дітей (далі - прийомні діти).  

    5. На  підставі  рішення  про  утворення  прийомної сім'ї між  

прийомними батьками  та  органом,  який  прийняв  рішення  про  її  

утворення,  укладається  Угода  про  передачу  дитини  (дітей)  на  

виховання та спільне проживання у  прийомну  сім'ю,  яка  визначає  

права та обов'язки обох сторін (додається).

    Дія Угоди  припиняється  органом,  який  прийняв  рішення про  

утворення прийомної сім'ї,  на його вимогу або на вимогу прийомних  

батьків.

    На вимогу  органу,  який  прийняв   рішення   про   утворення  

прийомної  сім'ї,  дія  Угоди за наявності згоди прийомних батьків  

припиняється у разі виникнення  в  прийомній  сім'ї  несприятливих  

умов для утримання та виховання дитини,  повернення дитини (дітей)  

батькам (опікунам) чи їх усиновлення та з інших поважних причин.

    На вимогу  прийомних  батьків  дія  Угоди припиняється у разі  

виникнення обставин, за яких утримання дітей та виконання виховних  

функцій  стало  неможливим (важка хвороба,  зміна сімейного стану,  

відсутність взаєморозуміння з дитиною,  конфліктні  відносини  між  

дітьми) та з інших поважних причин.

    У разі порушення і невиконання умов Угоди кожна із сторін має  

право звернутися до суду.

    У разі припинення  дії  Угоди  прийомні  батьки  за  поданням  

місцевих   органів  у  справах  сім'ї  та  молоді  відсторонюються  

органами  опіки  і  піклування  від  виховання   дітей,   а   діти  

влаштовуються  до  іншої  прийомної  сім'ї  або  до  закладів  для  

дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.  

    6. У разі вибуття всіх прийомних дітей із сім'ї за віком  або  

з  інших  причин  і  небажання прийомних батьків поповнювати сім'ю  

вона втрачає статус прийомної за рішенням органу,  яким вона  була  

утворена.  

    7. Органи  опіки  і  піклування  разом з місцевими органами у  

справах сім'ї та молоді надають до прийомній сім'ї у підборі  

дітей  та  оформленні  необхідних  документів,  а також здійснюють  

контроль за умовами життя та виховання прийомних дітей.  

    8. Місцеві органи у справах сім'ї та  молоді,  органи  освіти  

сприяють утворенню прийомних сімей,  надають їм методичну до  

у вихованні дітей,  проводять семінари, консультації для прийомних  

батьків з психолого-педагогічних та інших питань.  

              Влаштування дітей до прийомної сім'ї