Национальная и религиозная политика в 1725-1762. и украина .нужен сложный план​

ответ:

жители сохраняли право на использование языка в суде и право дворян занимать различные должности. в руках местных дворян находились полиция и суд. главенствующие позиции в городских магистратах занимали купцы.   вспомните, немцы появились на этих землях в xii–xiii веках. крестоносцы приезжали в с целью обратить местных язычников в христианство и захватить новые территории. позже крестоносцы превратились в правящий слой, весьма широкими правами.   дворяне охотно поступали на российскую службу. они становились чиновниками и офицерами. уже при анне иоанновне немцы утратили право на получение двойного жалованья.   автономию сохраняла и левобережная украина. здесь оставались собственные суд, войско и административное деление. украинскими землями находилось в руках казацкой верхушки. богатые казаки скупали у крестьян земли и превращались в помещиков.   в 1734 году анна иоанновна ввела здесь «правление гетманского уряда». это были шесть человек – три представителя россии и три представителя гетманщины. руководил ими российский наместник. уряд получал тайные указы из петербурга. его были унификация порядков гетманщины и интеграция казаков и российского дворянства.   в то же время на украину не распространялись российские законы. до xix века здесь действовал «статут великого княжества литовского».   в 1750 году елизавета петровна восстановила должность гетмана. на это место назначили кирилла разумовского. однако он жил в петербурге и оставался российским вельможей. узнаем, что происходило на восточных границах российского государства. в 1730 году хан младшего казахского жуза приступил к установлению дипломатических отношений с российской империей. он обратился к анне иоанновне с прошением о принятии российского подданства. в 1732 году россии присягнул средний жуз. казахские ханы обязывались охранять российские границы и выплачивать ясак в обмен на защиту от набегов башкир.   в 1734 году была создана оренбургская экспедиция, руководил ею иван кирилов. он занимался изучением и освоением степей между волгой и уралом. первым мероприятием экспедиции было основание крепости оренбург.   чиновники оренбургской экспедиции составляли карты, искали полезные ископаемые, строили промышленные предприятия. для ведения торговли со средней азией был основан «меновой двор».   деятельность оренбургской экспедиции изменила царскую политику в отношении коренного населения. происходили массовые изъятия вотчинных земель в пользу казны. росли налоги и повинности. чиновники ввели контроль над мусульманским духовенством, запретили строительство мечетей. было ограничено местное .   установление новых порядков ломало привычный уклад жизни, что естественно вызывало сопротивление. чиновники требовали от свободолюбивых кочевников исполнения всех приказов. недовольство нашло своё отражение в башкирских восстаниях 1735–1740 годов. повстанцы срывали доставку продовольствия в оренбург, атаковали крепости. в ответ российские военные сжигали башкирские деревни, облагали людей новыми налогами.

извини план дать не могу : -

.

У середині 20-х років 80 % населення республіки становили українці. На той час із 3702 відповідальних працівників губернського, окружного та районного масштабів українською мовою володіло лише 797 осіб.

Результати українізації 20-х рр. були достатньо вагомими. Так, за 1923-1927 рр. частина українців серед державного апарату зросла з 35 до 54 %. Серед відповідальних працівників окружкомів партії українці становили понад 50 %, у складі ЦК КП(б)У — 35 %, Політбюро ЦК КП(б)У — 66 %. У 1927/28 навчальному році українці становили майже 50 % студентів республіки. При цьому одними з перших перейшли на викладання українською мовою Київський медичний інститут, хімічний, механічний та інженерно-будівельний факультети Київського політехнічного інституту. Однак, у вищій школі не вистачало підручників, особливо з природничих дисциплін. 78 % шкіл і 39 % технікумів, 34 % дитячих будинків були україномовними. З ініціативи М.Скрипника національна мова впроваджувалася навіть у школах командного складу та в деяких червоноармійських частинах. На Кубані відкрилися українські школи, видавалися українські газети, працювало українське радіомовлення.

Найбільші зрушення відбулися у видавничій справі. Більша частина книжок, журналів і газет стала видаватися українською мовою. Якщо 1 лютого 1923 р. в Україні з 65 газет українською мовою виходило 13, то на 1 жовтня 1924 р. — 23. У цьому ж році з 5 млн. підручників українською мовою було видано 4 млн.

Объяснение:

У процесі українізації не відбулося примусової денаціоналізації національних меншин. Потреби представників інших національностей теж задовольнялись. Комісія у справах меншостей при ВУЦВК ( 1924-1930 рр.) провела національне районування території республіки. Було організовано 12 національних районів (німецьких, болгарських, російських, польських), 167 російських, 115 польських, 86 єврейських, 27 грецьких, 24 болгарських національних сільрад. У 1924 р. утворено Молдавську Автономну СРР у складі УСРР. У 1927 р. проведено першу Всеукраїнську нараду щодо роботи серед національних меншин. Активно проводилася політика щодо найповнішого представництва різних національностей в органах радянської влади.