Чого я навчилась від джон ота лівінгстона

кожна людина має свої мрії. це те, для чого ми існуємо. без мрій наш світ був би одноманітним. ніхто не думав про своє майбутнє, не доходив до своєї мети.

на уроках зарубіжної літератури, мені дуже сподобався твір "чайка джонатан лівінгстон". головний герой - проста морська чайка. він не тільки довів, що для своєї мрії зможе зробити усе, але був й цілеспрямованим, відповідальним. незважаючи на докори та прискіпливе ставлення своєї зграї він рухався до своєї мрії - навчитися швидко літати. і його мрія збулася, але якою ціною? лівінгстона вигнали з зграї. можливо, він не прискіпливо ставився до цього, але його мрія здійснилася.

чайка джонатан навчила мене незважаючи ні на що впевнено рухатися до своєї мети, хоча робити помилки ми теж будемо, але яка людина не вчиться на власних помилках?

Моисей вывел свой народ из египетского рабства, дав ему надежду на свободное существование. берман подарил джонси надежду на жизнь, потому что девушка считала опавшие с плюща листы и думала о смерти. нарисовав последний листок плюща, художник как бы "остановил время" и вселил уверенность в душу молодой соседки. и моимей и берман были спасителями, одлин для целого народа, другой  для одной девушки.