Спираючись на текст, визнач, коли відбуваються події. що тобі відомо про цей період історії нашого народу? визнач ключові слова в реченні полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем. прокоментуй їх. проаналізуй, як змінювалося ставлення полонених до місцевого населен­ ня після закінчення війни. відповідь підтверджуй цитатами. поясни, яким було ставлення місцевого населення до полонених. відпо­ ві, цитуй уривки з твору. поясни, як ти розумієш речення тільки-но звівся , як щось трапилося з кожною цеглиною. поясни можливі причини зміни настроїв полонених. 6. розкажи, що тобі стало відомо про фрідріха. відповідь підтверджуй цитатами. 7. автор пише: охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і до­ зволяв лежати під стіною. чим пояснювалося таке особливе ставлення солдата до полоненого? 8. розкажи, які стосунки склалися між фрідріхом ідітьми. чи були вони одно­ значними? назви дві художні деталі, які символічно відображають ці сто­ сунки. визнач події, які є зав’язкою, кульмінацією і розв’язкою твору. 10. поясни, що змусило фрідріха накласти на себе руки. у чому трагізм цього образу? 11. спираючись на текст твору, наведи два докази на підтвердження тези: життя людини продовжується в його добрих справах. 12.поясни роль такої художньої деталі у творі, як портрет фрідріхових дітей. 13. ознайомся з лексичним значенням слів толерантність1і гуманізм2. на при­ кладі новели поясни, як автор вирішує питання толерантності й гуманізму в суспільстві. 14. що ти можеш сказати про оповідача твору? як він ставиться до фрідріха? а як до нього ставишся ти? 15. визнач тему та ідею твору. поясни, яка позиція автора твору до зображу­ ваних подій і як до них ставишся ти. на текст, визнач, коли відбуваються події. що тобі відомо про цей період історії нашого народу? визнач ключові слова в реченні полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем. прокоментуй їх. проаналізуй, як змінювалося ставлення полонених до місцевого населен­ ня після закінчення війни. відповідь підтверджуй цитатами. поясни, яким було ставлення місцевого населення до полонених. відпо­ ві, цитуй уривки з твору. поясни, як ти розумієш речення тільки-но звівся , як щось трапилося з кожною цеглиною. поясни можливі причини зміни настроїв полонених. 6. розкажи, що тобі стало відомо про фрідріха. відповідь підтверджуй цитатами. 7. автор пише: охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і до­ зволяв лежати під стіною. чим пояснювалося таке особливе ставлення солдата до полоненого? 8. розкажи, які стосунки склалися між фрідріхом ідітьми. чи були вони одно­ значними? назви дві художні деталі, які символічно відображають ці сто­ сунки. визнач події, які є зав’язкою, кульмінацією і розв’язкою твору. 10. поясни, що змусило фрідріха накласти на себе руки. у чому трагізм цього образу? 11. спираючись на текст твору, наведи два докази на підтвердження тези: життя людини продовжується в його добрих справах. 12.поясни роль такої художньої деталі у творі, як портрет фрідріхових дітей. 13. ознайомся з лексичним значенням слів толерантність1і гуманізм2. на при­ кладі новели поясни, як автор вирішує питання толерантності й гуманізму в суспільстві. 14. що ти можеш сказати про оповідача твору? як він ставиться до фрідріха? а як до нього ставишся ти? 15. визнач тему та ідею твору. поясни, яка позиція автора твору до зображу­ ваних подій і як до них ставишся ти. люди плис

Впервой половине xiii столетие монголо-татарские орды, возглавляемые батыем, захватили киев и попрямували через карпаты в венгрию. воина батый огнем и мечом плюндрував землю галицкой руси. но мужественно боронился украинский народ. об один из эпизодов героической борьбы наших далеких предков с монголо-татарской ордой рассказывает иван франко в повести "захар беркут". служение народу было целью жизни девяностолетнего захара. вся своя жизнь отдал он общине. узнавши о приближении врага, захар советует тухольцям не просто отбить, а разгромить монголо-татарив. старого беркута волнует не только опасность, которая нависла над тухлею, а и та опасность, которая угрожает соседским селам. это же, заручившись соседской , послушавши советы захара, община решает разгромить врага в тухольський долине. именно в эту сложную минуту старый беркут получает весть о том, что его сын максим живым восхищен в плен. захар не не верить веры дым словам: максим лучше даст себя порубить, чем отдастся в неволю. но максим боролся смело, и лишь подступом и силой прибегло взять его и закуковать в железные пута на душе у захара беркута тоска и тревога: опасность нависла общине, сын в плену, как оно будет? и или получат они победу? самая природа будто предчувствует беду: ревут туры, воют волки, даже земля глухо стугонить. захар беркут осознает свою обязанность предводителя даже тогда, когда боярин тугар вовка предлагает тухольцям выпустить монголив из долины, а за это отдать плененного максима живым. люди понимают, какая боль режет сейчас родительское сердце захара, и предлагают принять предложение. но старый беркут в это время — прежде всего общественный предводитель. он отказывается, потому что уволенные монголи обязательно пойдут уничтожать соседей, которые совсем не готовые к бою и понесут еще страшниших потери. захар покоряет родительские чувства общественным интересам и твердо отвечает монгольскому посланцу: "или мы все погибнем, или вы все — другого выбора нет". в героической борьбе тухольцям посчастливилось разбить монголо-татар, и осталась еще кучка врагов, которые утопали. среди них были вражеский военачальник бурунда и максим беркут враги просят отпустить их в обмен на жизнь молодого беркута. и на этот раз захар несокрушимый. укротив родительские чувства, он понимает, что уволенные монголи не простят гибели своего войска и на тухлю еще большую силу. "пусть лучше гибнет мой сын, чем ради него имеет уйти хоть один враг нашего края! " — говорит старый беркут и своей рукой посылает огромный камень в груду врагов, где был и его сын. но не выдержало сердце отца: захар "дрожал, будто малый ребенок, и, закрывши лицо руками, рыдал тяжело". его можно понять. но в грозное для народа время старое беркут показал чрезвычайную твердость, стойкость, силу духа в своей последней речи перед общиной захар беркут отмечает, что тухольци победили не только оружию, а и с мудрости, , дружбы. слова старого беркута звучат как завещание потомкам: " пока будете жить в общественном порядке, дружно держаться груды, несокрушимо стоять все за одного, а один за всех, до тех пор никакая вражеская сила не побидить вас". иван франко воплотил в обиде захара беркута мудрость народа, его стремление жить в согласии и мирной работе. своей повестью большой каменщик призывает нас любить свой народ и свою страну, которая столько страдала, а еще более за все ценить и единство, которые делают любую общину непобедимой