Твір роздум без дружби життя не повноційне​

я твердо переконаний, що людське життя було б неповноцінне, складне та сіре без друзів, що нам пізнавати світ, набиратися досвіду кожного дня.

свої глибокі переконання можу підтвердити такими аргументами: по-перше, друг – це людина, що готова завжди тебе вислухати, зрозуміти та підтримати. погодьтеся, що дуже складно було би йти по життю впевненими кроками без товаришів, що підставлять дружнє плече тоді, коли потрібно. по-друге, варто тільки уявити, що у світі зникне дружба. а що тоді буде? ми залишимося наодинці з собою та людьми, які кожної миті хочуть збрехати, обдурити чи скривдити.

переконливим доказом моїх аргументів може слугувати образ маленького принца з однойменного оповідання антуана де сент-екзюпері. він говорить, що справжнє щастя – бути відвертим із кимось та знати, що тебе таким приймуть і не зрадять. герой твору розуміє справжню цінність дружби.

аби проілюструвати свої аргументи, маю ще й приклад із власного життя. уже десять років я знайомий із сашком. упевнений: ми – справжні друзі. і чесно зізнаюся: у деяких ситуаціях мені не вистачає його підтримки та порад. розумію, що без такої дружби моє життя було б надто складним та неповноцінним.

можна легко навести приклад справжньої дружби з біографії українських письменників. наприклад, завдяки міцній дружбі та підтримці товаришів, тараса шевченка було викуплено з кріпацтва, і тому тепер ми маємо сина великого народу, кобзаря, що своїми настановами налаштовує українців на праведний шлях.

отже, дружба відіграє надзвичайно важливу роль у житті кожної людини. завдяки справжнім товаришам ми з легкістю долаємо труднощі на шляху до світлого майбутнього та отримуємо безцінний досвід.

я твердо переконаний, що людське життя було б неповноцінне, складне та сіре без друзів, що нам пізнавати світ, набиратися досвіду кожного дня.

свої глибокі переконання можу підтвердити такими аргументами: по-перше, друг – це людина, що готова завжди тебе вислухати, зрозуміти та підтримати. погодьтеся, що дуже складно було би йти по життю впевненими кроками без товаришів, що підставлять дружнє плече тоді, коли потрібно. по-друге, варто тільки уявити, що у світі зникне дружба. а що тоді буде? ми залишимося наодинці з собою та людьми, які кожної миті хочуть збрехати, обдурити чи скривдити.

переконливим доказом моїх аргументів може слугувати образ маленького принца з однойменного оповідання антуана де сент-екзюпері. він говорить, що справжнє щастя – бути відвертим із кимось та знати, що тебе таким приймуть і не зрадять. герой твору розуміє справжню цінність дружби.

аби проілюструвати свої аргументи, маю ще й приклад із власного життя. уже десять років я знайомий із сашком. упевнений: ми – справжні друзі. і чесно зізнаюся: у деяких ситуаціях мені не вистачає його підтримки та порад. розумію, що без такої дружби моє життя було б надто складним та неповноцінним.

можна легко навести приклад справжньої дружби з біографії українських письменників. наприклад, завдяки міцній дружбі та підтримці товаришів, тараса шевченка було викуплено з кріпацтва, і тому тепер ми маємо сина великого народу, кобзаря, що своїми настановами налаштовує українців на праведний шлях.

отже, дружба відіграє надзвичайно важливу роль у житті кожної людини. завдяки справжнім товаришам ми з легкістю долаємо труднощі на шляху до світлого майбутнього та отримуємо безцінний досвід.

Народився він 24 травня 1912 року на Вінниччині в родині хлібороба. Змалечку йому прививали почуття щирості, любові та людяності. Ще з дитячих років він з жадністю поглинав усі книги, що були вдома та в місцевій бібліотеці. Навчаючись у Вінницькому педагогічному інституті Михайло робить перші літературні кроки. За редакцією А. Малишка виходить його збірка «Добрий ранок». В роки Другої світової війни служив на фронті, де отримав поранення у голову та спину. Будучи списаним медкомісією у зв’язку з пораненням, він починає працювати військовим кореспондентом в газеті «За честь Батьківщини». У воєнний період зав’язується дружба з М. Рильським, який стає його наставником та прикладом для наслідування. За його до виходять дві збірки фронтових віршів – «Провесінь» та «За ясні зорі». У Михайла Стельмаха була чітка громадянська позиція – він виступав за мир. Саме тому був обраний делегатом Асамблеї ООН від України та нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Був одружений та мав трьох дітей. Михайло Стельмах має звання Героя Соціалістичної Праці. Він був депутатом Верховної Ради СРСР та академіком АН УРСР. Входив до Спілки письменників України. Окрім прози та поезії, він займався написанням п’єс та сценаріїв для фільмів.

Кілька поколінь українців зачитувалися творами Михайла Стельмаха – його твори виходили мільйонними накладами.

Зимою, в мороз, у метелицю, пішки за кілька десятків кілометрів ходив він із села до Києва в бібліотеку…».Це й був Михайло Стельмах, який завдяки невтомній праці над собою, завдяки невситимій жадобі до знань згодом стає видатним письменником, одним з найвизначніших сучасних майстрів художнього слова.